Андрощук Микола Артемович
Загальна інформація
Народження	8 (21) грудня 1913 Здолбунівський район, Рівненська область, Україна
Смерть	1951[1] Здолбунівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Псевдо	Вороний, Леонід, Петро, Старий
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА ОУН
Війни / битви	Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки

Андрощук Микола Артемович (Вороний, Леонід, Петро, Старий; 8 грудня 1913, Дермань Перша, Здолбунівський район, Рівненська область — осінь 1952 (весна 1951), Коршів, Здолбунівський район, Рівненська область) — лицар Бронзового хреста заслуги.

Освіта — 7 класів народної школи: закінчив Дерманську школу. В 1930-х рр. разом із сім'єю переїхав на прис. Озера поблизу с. Розваж Рівненської обл. Член ОУН із 1934 р.

Працював в Українському доброчинному товаристві у Острозі (1933—1936). 7 грудня 1938 р. арештований польською поліцією, а 20.03.1939 р. Рівненським окружним судом засуджений до 2 років ув'язнення та штрафу 80 злотих. Вийшов на волю у вересні 1939 р., а на поч. 1940 р. нелегально перейшов на територію Польщі, окуповану німцями.

Пройшов вишкіл у німецькій розвідувальній школі. У липні 1942 р. у складі Похідної групи ОУН повернувся на Волинь, де був призначений комендантом української допомогової поліції у Мізоцькому районі. У квітні 1942 р. арештований німцями, невдовзі звільнений і повернувся до виконання своїх обов'язків.

У березні 1943 р. з підлеглими поліцейськими (близько 50 осіб) перейшов в УПА. Організував розвідувальну мережу при Мізоцькому районному проводі ОУН. Командир відділу ВПЖ при штабі УПА-Південь (06.1943 — осінь 1943). Восени 1943 р. пройшов 6-тижневі курси слідчих СБ ОУН при референтурі СБ Проводу ОУН. Заступник референта СБ крайового проводу ОУН на ПЗУЗ (весна 1944 — ?), старший слідчий СБ крайового проводу ОУН на ПЗУЗ (осінь 1944 — ?).

Захворів на туберкульоз та довгий час лікувався. Керівник друкарні крайового проводу ОУН на ПЗУЗ «імені Клима Савура» поблизу с. Пітушків Млинівського р-ну Рівненської обл. (1948-02.1949), керівник ТЗ Острозького районного проводу ОУН (1949-?), референт СБ Рівненського окружного проводу ОУН (? — весна 1951). Помер від туберкульозу у підпіллі.

Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. старший слідчий СБ крайового проводу ОУН на ПЗУЗ відзначений Бронзовим хрестом заслуги УПА.

• Лицарі ОУН та УПА

• Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930—1955). — Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. — С. 98-99.
• Микола Андрощук — «Вороний». Записки повстанця / ред. І. Марчук. — Літопис УПА. Серія «Події і люди». — Кн. 13. — Торонто; Львів, 2011. — С. 7–12.
• Манзуренко В. Лицарі Бронзового Хреста Заслуги // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 22. — Львів, 2012. — С. 449.

Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.