Любомир Андрейчин
болг. Любомир Димитров Андрейчин
Народився	22 березня 1910(1910-03-22)  Софія, Третє Болгарське царство
Помер	3 вересня 1975(1975-09-03) (65 років)  Софія, Народна Республіка Болгарія
Країна	Болгарія[1]
Діяльність	мовознавець, викладач університету
Alma mater	Софійський університет Святого Климента Охридського Ягеллонський університет
Галузь	мовознавство
Заклад	Софійський університет Святого Климента Охридського Болгарська академія наук
Відомі учні	Elena Georgievad
Членство	Болгарська академія наук
Нагороди

Любомир Димитров Андре́йчин (22 березня 1910(1910-03-22) , Софія, Третє Болгарське царство  — 3 вересня 1975(1975-09-03) , Софія, Народна Республіка Болгарія ) — болгарський мовознавець. Професор Софійського університету. Член-кореспондет Болгарської Академії наук.

Найважливіший твір — «Основна болгарська граматика» (Софія, 1942 р.), перекладений російською, французькою та іншими мовами.

Співавтор підручника для вишів «Сучасна болгарська мова» (Софія, 1954 р.) та словника «Болгарський тлумачний словник» (Софія, 1955 р.).

Редактор часопису «Български език».

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.