Андреа Петанья
Особисті дані
Народження	30 червня 1995(1995-06-30) (29 років)
	Трієст, Італія
Зріст	190 см
Вага	88 кг
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Кальярі»
Номер	32
Юнацькі клуби
2006–2008 2008–2009 2009–2013	«Італа Сан Марко» «Донателло» «Мілан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2012–2016 «Мілан» 3 (0) 2013–2014 →  «Сампдорія» 3 (0) 2014–2015 →  «Латина» 10 (0) 2015 →  «Віченца» 12 (1) 2015–2016 →  «Асколі» 32 (7) 2016–2019 «Аталанта» 63 (9) 2018–2019 →  СПАЛ 36 (16) 2019–2020 СПАЛ 20 (8) 2020 «Наполі» 0 (0) 2020 →  СПАЛ 16 (4) 2020–2022 «Наполі» 50 (7) 2022–2023 «Монца» 31 (4) 2023– →  «Кальярі» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2010–2011 Італія U-16 5 (0) 2011 Італія U-17 1 (0) 2013 Італія U-18 8 (2) 2013 Італія U-19 4 (2) 2015 Італія U-20 5 (2) 2016–2017 Італія U-21 7 (1) 2017 Італія 1 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 30 серпня 2023.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 30 серпня 2023.
Андреа Петанья у Вікісховищі

Андреа Петанья (італ. Andrea Petagna, нар. 30 червня 1995, Трієст) — італійський футболіст, фланговий півзахисник, нападник клубу «Монца». На правах оренди грає за «Кальярі».

Має в активі одну гру за національну збірну Італії.

Народився 30 червня 1995 року в місті Трієст. Вихованець «Мілану». Спочатку виступав у Прімавері, потім був переведений в основну команду^[2][3]. За «Мілан» дебютував 4 грудня 2012 року у матчі 6-го туру Ліги чемпіонів проти пітерського «Зеніту», вийшовши на заміну на 90-й хвилині замість Бояна Кркіча^[4].

На початку сезону 2013/14 Петанья був заявлений до першої команди. Він дебютував у Серії А 24 серпня 2013 року, вийшовши на заміну в кінці матчу проти «Верони» (1:2)^[5][6]. Проте, після придбання Алессандро Матрі в кінці літнього трансферного вікна, «Мілан» вирішив віддати Петанью в оренду в «Сампдорію», щоб отримати більше досвіду^[7]. Проте і тут у Андреа не було багато шансів і вже у січні Петанья повернувся в «Мілан», зігравши лише п'ять виступів у всіх турнірах під час свого перебування в «Сампдорії»^[8]. Повернувшись в рідний клуб, Петанья в основному грав у команді до 19 років, керованою Філіппо Індзагі. У лютому 2014 року ця команда виграла Турнір Віареджо, перемігши «Андерлехт» у фіналі, а Петанья забив один з голів у тому матчі (3:1)^[9].

Так і не ставши повноцінним гравцем першої команди «Мілана», з літа 2014 року Петанья грав на правах оренди у складі клубів Серії В «Латині»^[10], «Віченці» та «Асколі»^[11].

25 січня 2016 року Петанья підписав контракт з «Аталантою», але залишився грати на правах оренди до кінця сезону в «Асколі»^[12]. Дебютував за «нерраззурі» 13 серпня 2016 року у матчі третього раунду Кубка Італії проти «Кремонезе» (3:0), а 21 серпня 2016 року, в перший день чемпіонату, він забив свій перший гол у Серії А (який також є його першим голом у офіційних матчах) у грі проти «Лаціо» (4:3). В новій команді Петанья відразу став основним гравцем. Протягом двох сезонів відіграв за бергамський клуб 63 матчі в національному чемпіонаті.

19 липня 2018 року став гравцем клубу СПАЛ. Швидко став основною ударною силою в нападі, ставши найкращим бомбардиром команди в сезоні 2018/19 (16 голів у першості). Після першої половини сезоні 2019/20 у січні 2020 року перейшов до «Наполі», який відразу ж повернув гравця до його попередньої команди на умовах оренди до кінця сезону.

Сезон 2020/21 розпочав вже у складі неаполітанської команди і протягом наступних двох років отримував постійний ігровий час у її складі.

12 серпня 2022 року на правах оренди з обов'язковим викупом при досягненні певних умов приєднався до «Монци». Протягом сезону був стабільним гравцем основного команди, утім у серпні 2023 року клуб, який на той момент вже викупив права на гравця, віддав його в оренду до «Кальярі».

2010 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 18 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 4 забитими голами.

Протягом 2015—2017 років залучався до складу молодіжної збірної Італії і з цією командою став півфіналістом молодіжного чемпіонату Європи 2017 року^[13]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах, забив 3 голи.

28 березня 2017 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти Нідерландів (2:1)^[14].

Станом на 30 серпня 2023 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2012–13	«Мілан»	A	0	0	КІ	0	0	ЛЧ	1	0	-	-	-	1	0
2013–14		A	1	0	КІ	-	-	ЛЧ	0	0	-	-	-	1	0
2013–14	«Сампдорія»	A	3	0	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	5	0
2013–14	«Мілан»	A	2	0	КІ	1	0	ЛЧ	0	0	-	-	-	3	0
Усього за «Мілан»			3	0		1	0		1	0		-	-	5	0
2014–15	«Латина»	B	10	0	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	12	0
2014–15	«Віченца»	B	12+2[15]	1	КІ	-	-	-	-	-	-	-	-	14	1
2015–16	«Асколі»	B	32	7	КІ	-	-	-	-	-	-	-	-	32	7
2016–17	«Аталанта»	A	34	5	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	36	5
2017–18		A	29	4	КІ	2	0	ЛЄ	8	2	-	-	-	39	6
Усього за «Аталанту»			63	9		4	0		8	2		-	-	75	11
2018–19	СПАЛ	A	36	16	КІ	1	1	-	-	-	-	-	-	37	17
2019–20		A	36	12	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	37	12
Усього за СПАЛ			72	28		2	1		-	-		-	-	74	29
2020–21	«Наполі»	A	26	4	КІ	3	1	ЛЄ	6	0	СІ	1	0	36	5
2021–22		A	24	3	КІ	1	1	ЛЄ	7	0	-	-	-	32	4
Усього за «Наполі»			50	7		4	2		13	0		1	0	68	9
2022–23	«Монца»	A	31	4	КІ	1	1	-	-	-	-	-	-	32	5
лип.-серп. 2023		A	0	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	0	0
Усього за «Монцe»			31	4		1	1		-	-		-	-	32	5
серп. 2023–24	«Кальярі»	A	0	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	0	0
Усього за кар'єру			276+2	56		16	4		22	2		1	0	3

 Статистика матчів і голів за молодіжну збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
11-10-2016	Каунас	Литва	0 – 0	Італія	Кваліфікація молодіжного Євро-2017	-	57'
10-11-2016	Саутгемптон	Англія	3 – 2	Італія	Товариський матч	-	62'
14-11-2016	Бергамо	Італія	0 – 0	Данія	Товариський матч	-
18-6-2017	Краків	Данія	0 – 2	Італія	Молодіжне Євро-2017 - 1-й етап	1	88'
21-6-2017	Тихи	Чехія	3 – 1	Італія	Молодіжне Євро-2017 - 1-й етап	-
24-6-2017	Краків	Німеччина	0 – 1	Італія	Молодіжне Євро-2017 - 1-й етап	-	78'
27-6-2017	Краків	Італія	1 – 3	Іспанія	Молодіжне Євро-2017 - півфінал	-	72'
Усього		Матчів	7		Голів	1

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
28-3-2017	Амстердам	Нідерланди	1 – 2	Італія	товариський матч	-	69'
Усього		Матчів	1		Голів	0

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ ^{а б} http://www.atalanta.it/site/team-staff/team/petagna-andrea.html
2. ↑ Campionato Giovanissimi Nazionali 2009/10. acmilan.com (Italian) . Associazione Calcio Milan. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 5 грудня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
3. ↑ Campionato Allievi Nazionali 2010/11. acmilan.com (Italian) . Associazione Calcio Milan. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 5 грудня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
4. ↑ Мілан (Мілан, Італія) 0:1 Зеніт (Санкт-Петербург, Россия) (рос.). Чемпионат.com. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 10 грудня 2012. [Архівовано 2013-01-17 у Wayback Machine.]
5. ↑ Hellas Verona 2–1 Milan. legaseriea.it. Lega Nazionale Professionisti Serie A. 24 серпня 2013. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 25 серпня 2013. [Архівовано 2013-08-26 у Wayback Machine.]
6. ↑ Petagna a MN: "Contento per l'esordio, peccato per la sconfitta. Spero di giocare in Champions". milannews.it (Italian) . 24 серпня 2013. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 25 серпня 2013. [Архівовано 2013-08-27 у Wayback Machine.]
7. ↑ Pietro Mazzara (29 серпня 2013). Matri al Milan, Petagna va in prestito alla Sampdoria. milannews.it (Italian) . Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.
8. ↑ A.C. Milan official communication. acmilan.com. Associazione Calcio Milan. 14 січня 2014. Архів оригіналу за 15 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014.
9. ↑ Richards, Alex (18 лютого 2014). Watch AC Milan youngster Andrea Petagna produce magnificent individual effort in youth cup final. mirror.co.uk. Daily Mirror. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
10. ↑ Pietro Mazzara (16 липня 2014). Andrea Petagna in nerazzurro. uslatinacalcio.it (Italian) . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
11. ↑ Ufficiale Petagna dal Milan. Prolunga il contratto Addae (Italian) . Ascoli Picchio F.C. 1898. 30 серпня 2015. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
12. ↑ Investiamo sul futuro, Andrea Petagna all'Atalanta a titolo definitivo. atalanta.it. 25 січня 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 26 січня 2016.
13. ↑ U21: Italy squad for Euros named. Football Italia. 6 червня 2017. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 16 червня 2017.
14. ↑ Valerio Clari (28 березня 2017). Olanda-Italia 1-2, Eder e Bonucci ribaltano l'autogol di Romagnoli (Italian) . La Gazzetta dello Sport. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 29 березня 2017.
15. ↑ Плей-оф.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Андреа Петанья на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Андреа Петанья на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Андреа Петанья на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Андреа Петанья на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»