Кардинал Анджело Комастрі | ||
Гасло: | Deus caritas est | |
---|---|---|
| ||
5 лютого 2005 — 20 лютого 2021 | ||
Обрання: | 5 лютого 2005 | |
Попередник: | Франческо Маркізано | |
Наступник: | Мауро Ґамбетті | |
| ||
31 жовтня 2006 — 20 лютого 2021 | ||
Обрання: | 31 жовтня 2006 | |
Попередник: | Франческо Маркізано | |
Наступник: | Мауро Ґамбетті | |
Альма-матер: | Папський Латеранський університет | |
Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
Народження: | 17 вересня 1943 (81 рік) Сорано, Провінція Гроссето, Тоскана, Італія | |
Священство: | 11 березня 1967 | |
Єп. хіротонія: | 12 вересня 1990 | |
В сані кардинала: | 24 листопада 2007 | |
Нагороди: | ||
А́нджело Комáстрі (італ. Angelo Comastri; нар. 17 вересня 1943, Сорано) — італійський кардинал, генеральний вікарій Папи Римського для Держави-Міста Ватикану і президент Фабрики святого Петра (2005—2021), архіпресвітер Собору Святого Петра (2006—2021).
Анджело Комастрі отримав початкову освіту в школі в своєму рідному місті, згодом навчався в семінарії Пітільяно та в регіональній семінарії «Санта-Марія-делла-Кверча» у Вітербо. Продовжив навчання в Римі, в Папському Латеранському університеті (де він отримав ступінь ліценціата богослов'я) та у Папській римській семінарії.
11 березня 1967 року прийняв священиче рукоположення з рук єпископа Луїджі Боккадоро. Після рукоположення призначений віце-ректором семінарії в Пітільяно. Одночасно він здійснював душпастирську діяльність при парафії святого Кирика.
У 1968 році розпочав працю в Конгрегації в справах єпископів, був духівником римської малої семінарії і помічником капелана римської в'язниці «Реджіна Челі». У 1971 році повернувся до своєї дієцезії і був призначений ректором семінарії в Пітільяно. У 1979 році призначений парохом парафії святого Стефана в Порто-Санто-Стефано.
25 липня 1990 року Папа Римський Іван-Павло II призначив Комастрі єпископом дієцезії Маса Маріттіма-Пйомбіно. Єпископська хіротонія відбулася 12 вересня того ж року в парафіяльній церкві святого первомученика Стефана в Порто-Санто-Стефано (головним святителем був кардинал Бернарден Ґантен, а співсвятителями — архієпископ Ґаетано Бонічеллі і єпископ Еудженіо Бініні). 3 березня 1994 року він подав у відставку з посади правлячого єпископа за станом здоров'я. Після свого одужання він був призначений президентом Національного італійського комітету з ювілейного 2000 року, а також очолив Національний центр покликань італійської єпископської конференції.
9 листопада 1996 року Анджело Комастрі був призначений прелатом територіальної прелатури Лорето, з особистим титулом архієпископа. 5 лютого 2005 року Іван Павло II призначив архієпископа Комастрі своїм генеральним вікарієм для держави-міста Ватикану, президентом Фабрики Святого Петра і коад'ютором архіпресвітера собору Святого Петра. У 2003 році він проповідував духовні вправи для Папи Римського Івана Павла II і Римської курії, а також відредагував медитації для хресного ходу під головуванням Папи Бенедикта XVI в Колізеї у Страсну п'ятницю 2006 року. 31 жовтня 2006 року, після відставки кардинала Франческо Маркізано, Комастрі змінив його на посту архіпресвітера собору Святого Петра.
На консисторії, що відбулася 24 листопада 2007 року, Папа Бенедикт XVI підніс архієпископа Комастрі до рангу кардинал-диякон з титулом Сан Сальваторе ін Лауро. На додаток до своїх основних обов'язків, він також є віце-президентом Папської академії Непорочного Зачаття і членом Конгрегація з канонізації святих.
2 квітня 2012 року Папа Бенедикт XVI призначив кардинала Комастрі своїм спеціальним легатом для участі в заключних богослужіннях Національного Євхаристійного Конгресу в Україні, що відбулися 3 червня 2012 року у Львові, з нагоди 600-річчя утворення архієпископського та митрополичого осідку латинського обряду у Львові.[1]
20 лютого 2021 року Папа Франциск прийняв зречення кардинала Анджело Комастрі зі служіння Генерального Вікарія Його Святості для Ватикану, Архипресвітера папської базиліки Святого Петра у Ватикані та Президента Фабрики святого Петра, призначивши на ці служіння кардинала Мауро Ґамбетті, колишнього настоятеля монастиря святого Франциска в Ассізі.[2][3]
- ↑ Папа Венедикт XVI призначив легата для участі в закритті І Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу та в святкуваннях 600-річчя львівського римо-католицького митрополичого осідку. Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
- ↑ Rinunce e nomine. press.vatican.va. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ Кардинал Мауро Ґамбетті – новий Вікарій Папи для Ватикану - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 20 лютого 2021. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- Біографія на сайті Святого Престолу [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Біографія в словнику кардиналів С. Міранди [Архівовано 24 січня 2018 у Archive.is]
- Короткі біографічні дані в базі www.catholic-hierarchy.org [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про католицького клірика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Випускники Папського Латеранського Університету
- Народились 17 вересня
- Народились 1943
- Уродженці провінції Гроссето
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери Великого Хреста Ордена «За заслуги перед Польщею»
- Незавершені статті про католицьких кліриків
- Кардинали з Італії
- Римська курія
- Кардинали, призначені папою Бенедиктом XVI