Частина інформації в цій статті застаріла.(квітень 2018) |
Анджей Фредро | |
---|---|
Andrzej Fredro | |
Псевдо | Анджей Фредро з Новосільців (Новоселиць), Плешевичів, Любіня |
Помер | 1496 |
Підданство | Королівство Польське |
Посада | руські воєводи, кам'янецький каштелян і подільські воєводи |
Рід | Фредро |
Батько | Фрідро (Фредро) з Плешевичів[1] |
У шлюбі з | Катажина з Гербуртів |
Анджей Фредро гербу Бонча (Анджей Фредро з Новосільців (Новоселиць), Плешевичів, Любіня, пол. Andrzej Fredro, пом. 1496) — шляхтич, військовик, урядник Королівства Польського (Яґеллонів).
Життєпис
За даними о. Каспера Несецького ТІ, другий син Миколая Фредра.[2] Адам Бонецький стверджував, що він (також брати Ян, Якуб; сестрами або доньками когось із синів батька були Зофія, дружина Пйотра Блюдницького, і Катажина, дружина Якуба Копичинського, які 1497 року уклали угоду з братом Яном) був сином другої дружини батька Фрідро (Фредро) з Плешевичів) — Дороти Лігензянки, доньки ленчицького воєводи, а старші зведені брати Анджей і Фридруш — дітьми від першого шлюбу батька з N. Бибельською (пом. до 1441).[3]
Власник (дідич) частини маєтностей галицького каштеляна Анджея Фредра з Плешевичів, Чишок, Любіня, Ляцького, в тому числі частини маєтку Бучацьких.
Мав би відзначитись у битвах із волохами, татарами, у яких 1477 року мав відбити великий ясир, забраний під час нападу на Польщу (ймовірно, фактично на Русь). Перед молдавською виправою (походом) короля Яна I Ольбрахта мав бути послом до молдавського господаря Штефана III.
Брав участь у походах-відповідях після нападів татар, волохів. 1493 року став подільським воєводою після Давида Бучацького, пізніше став руським воєводою перед Миколаєм Тенчинським.
Відомості про нього в гербівниках є дуже суперечливі (плутають з Анджеєм Фредром — сином Фредра (Фридра) з Плешевичів).[4] В «Актах земських перемиських» його згадують часто, головно під час процесів із синами Давида Бучацького Міхалом, Станіславом, Яном.
Сім'я
Був одружений із Катажиною[5] з Гербуртів — донькою перемиською хорунжого[5], удовою з 1463 року (або 1464/1465[6]) року по Янові Кміті з Дубецька (сину Миколая Кміти та доньки Міхала «Мужила» Бучацького Малґожати). Відомі діти:
- NN, донька, дружина галицького земського судді Пйотра Блудницького (Блюдницького).[7]
Примітки
- ↑ за К. Несецьким, Миколай Фредро
- ↑ Niesiecki K. Korona polska [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.]… — S. 168.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — Т. 5. — S. 313. (пол.)
- ↑ Garbacik J. Fredro Andrzej z Nowosielec, Pleszewic i Lubienia (†1496)… — S. 113.
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314. (пол.)
- ↑ Kmitowie (01) [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Михайловський В. Історія одного розмежування біля КРИЛОСА в 1412 році[недоступне посилання з червня 2019]. — С. 530.
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 313—314. (пол.)
- Garbacik J. Fredro Andrzej z Nowosielec, Pleszewic i Lubienia (†1496) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — 194 s. — S. 113. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 167—171. (пол.)
Посилання
- Andrzej Henryk Hendrzych Fredro z Pleszowic h. Bończa (ID: 5.814.20) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |