Катеринославський Англійський клуб — джентельменський клуб у Катеринославі в 1838–1920 роках. Найстаріший клуб міста. Один із Англійських клубів, що існували в містах Російської імперії. Заклад культурного дозвілля для катеринославського дворянства, купецтва, чиновників.

Англійський клуб засновано 13 (за новим стилем — 25) грудня 1838 року постановою катеринославського цивільного губернатора. Про початковий період діяльності клубу мало що відомо, оскільки архів згорів під час пожежі в літньому приміщенні 29 червня 1897 року , а справа № 239 «Про відкриття Англійського клубу» була загублена в губернській канцелярії на початку XX століття^[1]. Тому дата заснування взята з §1 Статуту Клубу^[1].

Клуб отримав назву «Англійського», оскільки таку назву мали вищі заклади такого роду в столицях Російської імперії Санкт-Петербурзі (рік відкриття 1770) та Москві (1772). Однак, на відміну від столичних, де членами були дворянство та аристократія, у Катеринославі до клубу входили також і купці та чиновники, що пов'язано з обмеженістю кола міської еліти: населення міста складало від 8 до 10 тисяч осіб^[2].

За Статутом Клуб мав працювати по неділях і середах^[1]. У вечірній час тут збирались чоловічі компанії (жінки допускались тільки на Різдво і Новий Рік). Час проводили за грою в карти, курили, обідали, снідали^[2], За §38 кожен член клубу мав право вимагати не тільки пунш, грог, але і люльку з тютюном, за §41 невиправні боржники з карткової гри, не тільки виключалися з клубу, але їх імена заносили на «чорну дошку» до виплати боргу^[1].

Згідно §6 Статуту членами-старшинами клубу завжди були цивільний губернатор і губернський предводитель дворянства^[2].

Тривалий час клуб не мав власного приміщення й орендував приватні будинки або збирався в Потьомкінському палаці. Згодом члени клуби стали збиратись в будинку Бориса Штейна на розі вулиці Харківської та Катерининського проспекту^[3]. У роки німецької окупації міста будівля була зруйнована.

Протягом 1850 -х — 1887 років Англійський клуб розташовувався в Будинку майора Щербакова на розі Катерининського проспекту і Воскресенської. Це був час розквіту клубу^[4]. Губернський архітектор Андрій Михайлович Достоєвський (брат письменника) писав про той період:

«став ходити в клуб, де потроху познайомився з усім містом. Мене обрали членом клубу, і я вечорами став відвідувати це злачне місце. Цей клуб був тоді єдиним в місті Катеринославі, він був всесословним; тут були членами і дворяни, і чиновники, і купці, а тому членів було, здається 300 чоловік, і клуб благоденствував. Багато потім я бачив клубів у інших містах, але організованого у Катеринославі 1860—1863 рр., я не зустрічав.^[1]»

Різдвяний візит до клубу коштував відвідувачу в 1 карбованець, а зібрана сума йшла на утримання дитячого притулку. У 1889 році для притулку зібрано 823 рублі, але сума була меншою ніж у 1888 році. А старожили клубу згадували, що раніше були роки коли притулок повністю утримувався з різдвяних зборів^[1]. Також Англійський клуб платив стипендію дітям найбідніших та осиротілих членів організації^[2].

У 1880-х роках в Міському Саду (клуб був орендарем саду) діяв літній театр, де грали видатні актори того часу. Особливо популярними були українські трупи Марії Заньковецької, Миколи Садовського, Михайла Старицького^[2].

У 1870-ті спадкоємці Щербакова вирішили продати будинок. Тривалий час ніхто не міг придбати будинок ціною у 60 тисяч рублів. У 1887 році будинок купив губернатор Дмитро Миколайович Батюшков під канцелярію та квартиру губернатора. З того часу будинок Щербакова отримав назву Будинок губернатора^[1].

У 1880 році було оголошено Всеросійський конкурс на побудову нового клубу. Першу премію отримав Олександр фон Гоген за проєктом якого у 1890 -1891 роках було збудовано будівлю на вулиці Проточній, 3^[5]. До Різдва 1891 року Клуб вже приймав членів^[2]. Рішенням Міської Думи вулиця Проточна, названа через злиття річок Половиця (до 1884 року), Жабокряч і Кленовий байрак, була перейменована в Клубну, якою і залишалась до 1923 року^[6].

Зовнішній фасад будівлі мав еклектично-класичні форми з яскраво вираженою рустовкою стін першого поверху, оригінальне оформлення віконних пройомів, напівциркульні вікна другого поверху, стилізовані карнизи.

Внутрішнє планування клубу відрізнялось багатством. Вестибюль з широкими мармуровими сходами, зала з балкономм оформленим ажурними залізними гратами, художнє оздоблення стелі, чепурні вітальні та кабінети^[6]. У будівлі був літній сад. Великі веранди виходили у двір клубу, де заклали затишний сад з літньою музичною сценою, фонтаном і клумбами. Англійський сад відвідували містяни до 1950 -х років^[3]. Біля двору було відкрито літній театр із синематографом^[7]. Також у Міському Саду існував літній театр (згорів у 1921 році)^[2].

На початку XX століття Англійський клуб із закритого місця відпочинку для обраних чоловіків перетворився на розважальний заклад для усіх здатних заплатити за квиток, як і чоловіків та жінок. Другим нововведенням було те, що в стінах Клубу почали проходити заходи, влаштовані не тільки його старшинами й членами, а й іншими товариствами, які орендували приміщення для балів, маскарадів, концертів, танцювальних вечорів, лекцій. Приміром, саме тут 25 лютого (за старим стилем) 1914 року відбулося сторіччя з дня народження Шевченка, у якому взяли участь сотні свідомих українців Катеринославщини^[7].

Також у клубі відбувалися гастрольні концерти Ф. Шаляпіна, М. Заньковецької, Л. Собінова, читали свої лекції Д. Дорошенко, А. Синявський, Д. Яворницький^[5].

Наприкінці 1900-х років було вирішено розширити приміщення Клубу, збудувавши прибудову для театру.

Поруч із Клубом розташовувались канави, де річка Кленовий Байрак впадала у Жабокряч. Під час сильних дощів річки затоплювали Клубну вулицю. Наприкінці 1900-х років їх було закрито у колектор, над яким стали зводити будівлю театру Англійського клубу з концертною залою на 1500 глядачів. Архітекторами театру були катеринославський міський Ф. Ф. Булацель та А. М. Петровецький. Театр було відкрито 13 грудня 1913 року, в рамках урочистостей 75-річчя Клубу^[7].

Театр став прибудовою до будівлі Англійського клубу. Театр мав фасад розташований півколом, прикрашений колонами із зображенням ліри та квадригою Аполлона — символом театрального мистецтва. Всередині розташувались зала на 1500 людей, два фоє, буфет і кімнати відпочинку. На фасаді театру з боку вулиці Воскресенської викарбовано дати «1838» — заснування Клубу і «1913»- побудови театру^[2].

У старовинній залі театру збереглась стара обстановка — атланти, що підтримують балкон, гвинтові ґрати^[8].

З початком Першої світової війни 30 листопада 1914 року у клубних приміщеннях відкрили військовий шпиталь на 210 ліжок^[7]. Через війну влада заборонила гру в лото, що була однією з основних статей доходів. У зв'язку з чим газета «Южная Заря писала у жовтні 1914 року: „через становище, що склалося адміністрація клубів, наприклад, англійського, ставить питання про ліквідацію подальшої діяльності, оскільки без наявності лото клуб не може існувати.^[7]“

Після Жовтневого перевороту 1917 року приміщення Клубу зайняли «Клуб трудового юнацтва III Інтернаціоналу» та Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет.^[2] У квітні 1918 Клуб відновив свою роботу^[2].

Однією з останніх подій Англійського клубу став банкет у 1919 році з приводу взяття Катеринослава частинами Добровольчої армії, на якому головував генерал Шкуро^[2].

У 1920 році в Катеринославі утвердилась радянська влада і Англійський клуб остаточно припинив свою діяльність^[2].

У 1924 році будівля колишнього Англійського клубу була віддана під «Об'єднаний клуб імені Ленінна» та «Будинок робітничої просвіти»^[7]. У 1927 році приміщення Клубу було віддане під Будинок Червоної армії згодом Гарнізонний Будинок Офіцерів Радянської Армії та Гарнізонний Будинок Офіцерів Збройних Сил України^[6]. У 1941 році, під час німецько-нацистської окупації в приміщенні був Український клуб, а після його закриття з грудня 1941 по жовтень1943 року приміщення разом із театром були передані Німецькому офіцерському клубу. Після визволення Дніпропетровська в будівлі знову розмістився Будинок Офіцерів. У 2000-ні роки будівля Клубу, що є архітектурною пам'яткою України національного значення, була покинута, внаслідок чого вона поступово руйнується.

Будівля перебуває у заставі Приватбанку. У 2021 році Клуб виставляли на продаж, але безрезультатно, липні 2023 року будівлю було повторно виставлено на аукціон^[9][10]. 3 жовтня 2023 року після четвертого аукціону будинок придбала компанія ТОВ «ПРОМТЕНС», яка запропонувала 10 мільйонів 405 тисяч 722 гривні.^[11]

Театр Англійського клубу та Англійський сад було віддано під сад і театр залізничників. У 1924 році було організовано Театр імені Леніна, згодом Центральний театр^[3].

З осені 1927 року в будівлі розташовується Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка^[3].

На початку XX століття членами Клубу були відомі дворяни Катеринослава В. В. Князев, М. В. Родзянко, В. Н. Ковалевський, З. С. Ловягін, Л. М. Сошкін, Д. С. Скоробагатов та інші^[5].

Згідно зі складеною старшиною клубу М. М. Лучніком «Краткої історичної записки до 75 -річного ювілею Катеринославського клубу 1838—1913», у 1913 році членами клубу були 634 чоловік, з них 328 з вищою освітою, що складало понад 50 % складу^[2]. Членами Ради Старшин були В. Я. Гусєв, Н. Д. Аверкієв, Н. І. Назимко, М. М. Лучнік, І. М. Савченко, Н. Н. Коростовцев^[2].