Англійська абетка | |
![]() | |
На заміну |
Давньоанглійський латинський алфавіт ![]() |
---|---|
Абетка |
латинське письмо ![]() |
Абетка англійської мови заснована на латинській абетці та складається з 26 букв.
6 букв позначають голосні звуки (монофтонги та дифтонги, самостійно або в складі диграфів): A, E, I, O, U, Y.
20 букв позначають приголосні звуки: B, C, D, F, G, H, J, K, L, M, N, P, Q, R, S, T, V, W, X, Z
Буква Y позначає як приголосний, так і голосні звуки.[1]
Буква W самостійно означає приголосний звук, але використовується і в складі диграфів, що позначають голосні звуки. У британській вимові (Received Pronunciation) теж ж вірно і для літери R
Приклад: Англійська абетка для дітей
Історія
На найдавнішому мовному етапі англійської мови, давньоанглійському, для письма спочатку використовували руни. Англосакси використовували англо-фризькі руни футорк, що є подальшим розвитком германської рунічної серії футарк. Футорк зберігся лише на написах на монетах та на близько 70 написах на дереві, кістці та камені[2].
Приблизно з VII століття нашої ери руни були замінені латиницею. Деякі символи додали до латинської абетки для позначення звуків англійської мови, яких не було в латинському алфавіті, наприклад, літери Eth (Ð у верхньому регістрі та ð у нижньому регістрі) і Thorn (þ) для звуків [ð] і [θ], Ash (Æ і æ) для [æ]. У давньоанглійських текстах також зустрічаються <ȝ> (також відома як Yogh) та <ƿ> (Wynn) для позначення [w][3].
У середньоанглійський період (бл. 1100-1500) ці додаткові літери поступово зникли з алфавіту. Eth і Thorn були замінені на . Ash була відкинута, оскільки звук [æ] у багатьох словах був замінений звуком [a] і тому більше не був потрібен. Wynn було замінено латинською літерою ⟨w⟩. Літера <ȝ> все ще зустрічається в середньоанглійських текстах, але в сучасній англійській мові вона замінена на <y> і <gh>[4]. <ƿ> була замінена на <w> в сучасній англійській мові, щоб уникнути плутанини з <p> .
У середньоанглійській мові з'явилися літери ⟨k⟩, ⟨q⟩ і ⟨z⟩, які не були поширені в давньоанглійській мові.
Частота букв
Найуживаніша буква в англійській мові E, найменш уживана — Z. Нижче наведений список частот використання букв в англійській мові.
№ з/п | Літера (велика і мала) | Вимова | Частота використання | ||
---|---|---|---|---|---|
Друкована | Письмова | В абетці | У слові | ||
1 | A a | ![]() |
[eɪ] | [ɑː] [æ] |
8.17 % |
2 | B b | ![]() |
[ˈbiː] | [b] | 1.49 % |
3 | C c | ![]() |
[ˈsiː] | [k] як для «с», так і в словосполученні «ck» [s] [tʃ] у словосполученнях «ch» та «tch» ![]() |
2.78 % |
4 | D d | ![]() |
[ˈdiː] | [d] [dʒ] у словосполученні «dge» |
4.25 % |
5 | E e | ![]() |
[ˈiː] | [ɛ] | 12.70 % |
6 | F f | ![]() |
[ˈ[непідтримувані символи]f] | [f] | 2.23 % |
7 | G g | ![]() |
[ˈdʒiː] | [ɡ] [dʒ] перед «e», «i», «y» та у словосполученні «dge» ![]() |
2.02 % |
8 | H h | ![]() |
[ˈeɪtʃ] | [h] [ð] у словосполученні «th» [θ] у словосполученні «th» [hw] у словосполученні «wh» [ʃ] у словосполученні «sh» [tʃ] у словосполученнях «ch» та «tch» ![]() |
6.09 % |
9 | I i | ![]() |
[ˈaɪ] | [aɪ] | 6.97 % |
10 | J j | ![]() |
[ˈdʒeɪ] | [j] [dʒ] |
0.15 % |
11 | K k | ![]() |
[ˈkeɪ] | [k] як для «k», так і в словосполученні «ck» | 0.77 % |
12 | L l | ![]() |
[ˈ[непідтримувані символи]l] | [l] | 4.03 % |
13 | M m | ![]() |
[ˈ[непідтримувані символи]m] | [m] | 2.41 % |
14 | N n | ![]() |
[ˈ[непідтримувані символи]n] | [n] [ŋ] як для «n», так і в словосполученні «ng» |
6.75 % |
15 | O o | ![]() |
[ˈoʊ] | [ɒ] [aʊ] у словосполученнях «ou» та «ow» |
7.51 % |
16 | P p | ![]() |
[ˈpiː] | [p] [f] у словосполученні «ph» |
1.93 % |
17 | Q q | ![]() |
[ˈkjuː] | 0.10 % | |
18 | R r | ![]() |
[ˈɑː] | [r] | 5.99 % |
19 | S s | ![]() |
[ˈs[непідтримувані символи]] | [s] [z] [ʃ] у словосполученні «sh» [ʒ] як для «s» так і у словосполученні «si» |
6.33 % |
20 | T t | ![]() |
[ˈtiː] | [t] [ð] у словосполученні «th» [θ] у словосполученні «th» [tʃ] у словосполученні «tch» [ʒ] у словосполученні «ti» |
9.06 % |
21 | U u | ![]() |
[ˈjuː] | 2.76 % | |
22 | V v | ![]() |
[ˈviː] | [v] | 0.98 % |
23 | W w | ![]() |
[ˈdʌbjə] | [w] | 2.36 % |
24 | X x | ![]() |
[ˈ[непідтримувані символи]ks] | 0.15 % | |
25 | Y y | ![]() |
[ˈwaɪ] | [j] | 1.97 % |
26 | Z z | ![]() |
[ˈz[непідтримувані символи]d] | [z] | 0.07 % |
Примітки
- ↑ Is the letter Y a vowel or a consonant? [Архівовано 26 листопада 2011 у Wayback Machine.] в Оксфордському словнику.
- ↑ Wolfgang Obst, Florian Schleburg: Lehrbuch des Altenglischen. Winter, Heidelberg, ISBN 3-8253-1594-0, S. 70.
- ↑ Keith Johnson: The History of Early English. Routledge, London / New York, ISBN 978-1-138-79545-7, S. 40.
- ↑ Simon Horobin, Jeremy Smith: An Introduction to Middle English. Edinburgh University Press, Edinburgh, ISBN 978-0-7486-1481-3, S. 46-47.