Анатолій Пашнін | ||||
---|---|---|---|---|
Анатолий Иванович Пашнин | ||||
Народився | 14 липня 1959 (65 років) Москва, СРСР | |||
Національність | росіянин | |||
Громадянство | Росія→ Україна | |||
Діяльність | актор кіно та дубляжу, християнський диякон | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Роки діяльності | 1985—н.ч. | |||
IMDb | nm8099491 | |||
| ||||
Анатолій Іванович Пашнін (рос. Анатолий Иванович Пашнин; 14 липня 1959, Москва) — російський і український актор кіно та дубляжу, християнський диякон.
Біографія
Народився 14 липня 1959 року у Москві. У 1985 році закінчив ВДІК.
З 1985 по 2014 рік почав зніматися у кіно, а також з 1990 по 2015 рік - працювати у дубляжі і озвученні російською та українською мовами.
У 2015 році повернувся до Москви, і дублював кінострічки російською мовою для країни-агресора з 2015 по 2022 рік.
З 2019 року по теперішній час озвучує діда Єремея у програмах російського православного телеканалу «Союз».
У 2022 році кар'єра актора закінчилась, наразі працює дияконом у храмі Митрофана Воронежського на Хуторської у місті Москви разом з очільником-патріархом Кирилом (який потрапив під санкціями РНБО за російське вторгнення в Україну).
Фільмографія
Грав в українських фільмах:
- «Десь гримить війна» (1986, Мельников)
- «Вісімнадцятирічні» (1987, Іван Зілов)
- «Земляки» (1988)
- «Важко бути богом» (1989)
- «Розпад» (1990, капітан)
- «Допінг для ангелів» (1990)
- «Тепла мозаїка ретро і ледве-ледве» (1990)
- «Війна на західному напрямку» (1990)
- «Меланхолійний вальс» (1990)
- «Останній бункер» (1991)
- «Особиста зброя» (1991)
- «Пудель» (1991)
- «Гріх» (1991)
- «Для домашнього огнища» (1992)
- «Сільські бувальщини» (1992)
- «Стамбульський транзит» (1992, залізничник)
- «Єлісейські поля» (1993)
- «Заручники страху» (1993)
- «Пастка» (1993)
- «Викуп» (1994)
- «Геллі і Нок» (1995)
- «Матч» (2012, нападник команди «Рух»)
- «Швидка допомога» (2014, Максим Миколайович, батько Аріни)
Посилання
- Анатолий Пашнин, Кино-театр.ру
- Анатолий Пашнин, Циклопедия