| Амазонський дощовий ліс | |
 | |
| Континент | Америка |
|---|---|
| Країна |
.svg){kind=small} Перу[1],  Еквадор[1],  Колумбія[1],  Венесуела[1],  Гаяна[1],  Бразилія,  Суринам,  Франція і .svg){kind=small} Болівія |
| Місце розташування | Amazonia[d] |
| Кількість населення | 34 000 000 осіб[2] |
| Площа | 6 700 000 км²[3] |
 | |
 Амазонський дощовий ліс у Вікісховищі | |
3°10′ пд. ш. 60°02′ зх. д. / 3.16° пд. ш. 60.03° зх. д.
Амазонський дощовий ліс (порт. Floresta Amazônica, ісп. Selva Amazónica, відомий як сельва[4] від ісп. selva — «ліс», гілеї або амазонські джунглі) — тропічний вологий широколистяний ліс, що вкриває більшу частину Амазонської низовини в Південній Америці.
Територію амазонської низовини (Амозонії), яка має площу близько 7 млн км², поділено між дев'ятьма країнами: Бразилією (близько 60 % площі лісів), Колумбією, Перу, Венесуелою, Еквадором, Болівією, Гаяною, Суринамом і Французькою Гвіаною. Багато штатів та департаментів цих країн мають назви «Амазонія» або «Амазонас». Ліси Амазонії складають більше половини дощових лісів, що залишилися на планеті, та є одними з найбільших та найбагатших видами лісових масивів Землі.
Типи лісів
Залежно від рельєфу й зволоженості виділяють три типи[5]:
- ете — ліси межирічних плакорних просторів Амазонської низовини;
- варзеа — ліси високих заплав Амазонки, які затоплюються не щорічно і на нетривалий час;
- ігапо — заболочені ліси низьких заплав Амазонки, що більшу частину року перебувають під водою.
Ґрунти
Переважають латеритні жовті і червоно-жовті, нерідко оглеєні ґрунти. Продукти опаднання, через постійно жаркий і вологий клімат, швидко розкладаються і відразу засвоюються рослинами. Вони не накопичуються у ґрунті і з цієї причини він має малу родючість і потужність.
Глобальне потепління
Протягом 2010-2019 років бразильський басейн Амазонки виділив 16,6 млрд тонн CO2, а поглинув 13,9 млрд тонн. Використовуючи нові методи аналізу супутникових даних, розроблені в Університеті Оклахоми, міжнародна група дослідників вперше показала, що деградовані лісу є значнішим джерелом викидів CO2, ніж пряма вирубка лісів, що призводять до потепління планети[6].
За той же 10-річний період деградація, викликана фрагментацією, вибіркової вирубкою або пожежами, які пошкоджують, та не знищують дерева, викликала в три рази більше викидів, ніж пряме знищення лісів.
У басейні Амазонки знаходиться близько половини тропічних лісів світу, які більш ефективно поглинають і накопичують вуглець, ніж інші типи лісів. Якщо регіон стане джерелом, а не «поглиначем» CO2, боротися з кліматичною кризою буде набагато складніше.
Наземні екосистеми в усьому світі були вирішальним союзником в боротьбі з викидами CO2, які в 2019 році перевищили 40 млрд тонн.
Галерея
-
Повітряні корені мангрових дерев -
-
Гігантська листова жаба -
Папуга Ара
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д http://wwf.panda.org/knowledge_hub/where_we_work/amazon/
- ↑ http://wwf.panda.org/wwf_news/?270090/WWF-Living-Amazon-Report-2016
- ↑ http://wwf.panda.org/?270437/Living-Amazon-Report-2016
- ↑ Словники України on-line. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 2 квітня 2011.
- ↑ Геоботаніка: тлумачний словник[недоступне посилання з травня 2019] / [Якубенко Б. Є., Попович С. Ю., Григорюк І. П., Мельничук М. Д.]. — 2-е вид., допов. і перероб. — К. : Фітосоціоцентр, 2011.–420с.
- ↑ AFP. Shocking Discovery Reveals The Amazon Has 'Flipped' to Become a Major Emitter. ScienceAlert (брит.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
Джерела
- Міхелі С. В. Південна Америка: фізико-географічна характеристика [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]: Навчальний посібник. — К.: Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. — 184 с.
Посилання
- The Deforestation of the Amazon (A Time Lapse) на YouTube — знеліснення ділянки вологих дощових лісів у Бразилії за період 1975—2010 років.
|
Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |