| Алім Алієв | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 серпня 1988 (36 років) Чирчик, Ташкентська область, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Національність | Кримський татарин |
| Діяльність | журналіст, правозахисник, громадський діяч |
| Alma mater | ТНУ |
| Нагороди |  |
Алім Алієв — заступник генерального директора Українського інституту. Журналіст, правозахисник, дослідник та менеджер освітньо-культурних проєктів.[1] Співзасновник громадських організацій КримSOS та Кримський Дім. У минулому — програмний директор Кримського Дому, журналіст кримської газети «Авдет» та консультант з комунікацій в експертній компанії pro.mova. Член виконавчої ради українського ПЕН-клубу.
Життєпис
Алім Алієв народився 2 серпня 1988 року у місті Чирчик в Узбекистані. У 1989 році родина повернулась до Криму, як і більшість кримських татар.
У 2005 році вступив до Таврійського Національного університету ім. В. І. Вернадського, де згодом отримав ступінь магістра політології.
Випускник Європейської дипломатичної літньої школи при МЗС Чеської Республіки.
Випускник програми Open World у 2014 році та семінару «Відповідальне лідерство» Аспен-інституту в Україні у 2019 році.
Професійна діяльність
З 2006 до 2010 рр — журналіст у кримській газеті «Авдет», автор рейтингового дослідження «20 найвпливовіших кримських татар»[2].
З 2008 до 2016 рр — аналітик та консультант з комунікацій у експертній компанії «pro.mova». Займався роботою з клієнтами та допомагав будувати їм систему відносин з медіа та авдиторіями, досліджував цінності суспільств, проводив навчання з комунікацій та медіа-аналітики, працював більше ніж з 70 компаніями та організаціями, у тому числі, був організатором заходів для медіа в Україні за участі ексдержсекретаря США Мадлен Олбрайт у 2014 році. Алім Алієв був учасником проєкту з навчання якісних методів аналізу провідних дослідницьких компаній Грузії на замовлення Центральної виборчої комісії Грузії в рамках роботи в pro.mova[3].
27 лютого 2014 року Алім Алієв разом з активісткою Тамілою Ташевою та журналісткою Севгіль Мусаєвою заснували громадську ініціативу КримSOS.
Алім Алієв є співзасновником культурного центру «Кримського Дому у Львові», що був створений наприкінці 2014 року. Також з 2010 року був організатором «Днів кримськотатарської культури у Львові»[4]. У співавторстві із Севгіль Мусаєвою він написав книгу-розмову з лідером кримськотатарського народу «Мустафа Джемілєв. Незламний»[5][6].
З серпня 2017 до серпня 2020 року — програмний директор державного підприємства «Кримський Дім»[7]. Куратор та координатор численних дискусій, фотовиставок, майстер-класів, презентацій, концертів, лекцій, круглих столів та форумів.
З 2018 року став ініціатором та координатором українсько-кримськотатарського літературного конкурсу «Кримський Інжир / Qırım İnciri» і однойменного фестивалю[8]. Один з авторів виставки «Дивовижні історії Криму» у Мистецькому Арсеналі[9], що відкрилась наприкінці лютого 2019 року. Алім є куратором кримських майданчиків на Книжковому Арсеналі, Львівському медіа-форумі, BookForum Lviv[10][11]. Учасник та доповідач адвокаційних місій у Раді Європи, Європарламенті, ОБСЄ, Раді Безпеки ООН, політичних інституціях країн ЄС та США щодо ситуації у Криму[12][13]. У березні 2019 року він виступив з промовою у Раді Безпеки ООН із доповіддю про зміни, що відбулись у Криму за 5 років окупації півострова.
З червня 2019 року є ініціатором створення диджитал-музею депортації кримських татар «Tamırlar»[14][15].
З серпня 2020 року — заступник генерального директора Українського інституту.
Член наглядових рад ГО «Центр UA» та «Освітнього центру з прав людини у Львові».
Фокусується на темах окупованого Криму, гуманітарної політики, сучасного стану кримськотатарського народу, свободи слова та комунікаційних стратегій[16].
Бібліографія
- Співавтор книги «Мустафа Джемілєв. Незламний»[17]
- Укладач антології «Кримський інжир / Qırım İncir»[18]
Автор статей:
- журнал New Voice[19]
- часопис «Ї»: http://www.ji.lviv.ua/n90texts/N90-Krymski_tatary.htm [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- збірка «То є Львів. Колекція міських історій»: https://starylev.com.ua/ye-lviv-kolekciya-miskyh-istoriy [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- газета «Авдет»[20]
- «Україна в історіях та оповідях. Есеї українських інтелектуалів»[21][22]
Примітки
- ↑ Прокопишин, Тарас (2 жовтня 2014). Алім Алієв. The Ukrainians (українська) . The Ukrainians. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ 20 наиболее влиятельных Крымских Татар. avdet.org (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
- ↑ Алім Алієв | Каталог тренерів. training.ua. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ «Зберегти зв’язок між кримськими татарами й українцями» | Збруч. zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Мустафа Джемілєв. Незламний. Форум видавців. 17 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ В Укрінформі презентували книгу "Мустафа Джемілєв. Незламний". www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ «Кримський Дім» у Києві перетвориться на осередок багатокультурності, — Алім Алієв. Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Літературний конкурс «Кримський інжир» визначив переможців: як це було. Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ «Дивовижні історії Криму»: виставка до 5-ї річниці російської анексії. https://www.youtube.com/ (українська) . Процитовано 21.02.20.
- ↑ У Києві презентували українсько-кримськотатарську антологію «Кримський інжир». Крым.Реалии (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Роговик, Ірина (1 червня 2017). «Не зловтішайтесь». Як зберегти Крим в українському інформаційному полі. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ За 5 років окупації в Криму понад 1,5 тис. разів порушувалися права людини, – Алім Алієв у Радбезі ООН. UATV. 15 березня 2019. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ "Не Україна порушила суверенітет Росії": підсумки засідання Радбезу ООН щодо Криму. 5 канал (uk-UK) . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Пам'ятай коріння. В Україні створять віртуальний музей депортації кримських татар. QHA media (укр.). 19 червня 2019. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Презентація нового проекту Кримського Дому «Tamırlar». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Алім Алієв: "Кримськотатарську мову треба зі стану занепаду наблизити до ренесансу" | Новини | Українське радіо. ukr.radio (ua) . Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Мустафа Джемілєв Незламний • книгу купити, ціна в Україні • відгуки | Vivat. «Vivat-book» (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Кримський інжир. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Крымское четвероточие. nv.ua. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ 20 наиболее влиятельных Крымских Татар. avdet.org (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Ukraine in Histories and Stories: вийшла англомовна книжка есеїв про Україну. ТСН.ua (укр.). 9 жовтня 2019. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ У Києві презентували збірку есеїв «Ukraine in Histories and Stories». zoryanyy.tv (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 21 лютого 2020.
