Алекс де Анджеліс італ. Alex De Angelis
Алекс де Анджеліс на Гран-Прі Австралії, 2010 рік
Загальна інформація
Національність	сан-маринець
Громадянство	Сан-Марино[1]
Народження	26 лютого 1984(1984-02-26) (40 років) Ріміні, Італія
Зріст	179 см
Вага	68 кг
Вебсторінка	alexdeangelis.com
Спорт
Країна	Сан-Марино
Вид спорту	мотоспорт
Дисципліна	MotoGP: 125cc, 250cc, Moto2, MotoGP
Команда	IodaRacing Project
Алекс де Анджеліс у Вікісховищі

Алекс де Анджеліс (італ. Alex De Angelis; 26 лютого 1984(19840226), Ріміні, Італія) — мотогонщик з Сан-Марино, учасник чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP. Найкращим результатом кар'єри є друге місце чемпіонату світу в класі 125cc у сезоні 2003 року.

Алекс де Анджеліс починав свою кар'єру зі змагань у мінімото в 1995 році.

У чемпіонаті світу MotoGP дебютував у 1999 році, узявши участь у гонці класу 125сс на Гран-Прі Сан-Марино. Перша гонка закінчилась невдало — де Анджеліс не доїхав до фінішу.

У 2000 році він став регулярним гонщиком, підписавши контракт з командою «Chupa Chups Matteoni», де його напарником став Тоні Еліас. Сезон закінчив на 18-му місці з 41 очком, найкращим результатом було два шостих місця на останніх етапах календаря, (Гран-Прі Тихого Океану та Австралії). За підсумками чемпіонату отримав нагороду «новачок року» (англ. Rookie of the year)^[2].

У 2001 році виступав знову на Honda, напарником був чех Ярослав Гулеш. Сезон закінчив на 14-му місці з 63 очками, найкращим результатом знову було два шостих місця в кінці сезону (Австралія та Бразилія).

У 2002 році де Анджеліс пересів на Aprilia, перейшовши до команди «LCR Safilo Oxydo», де його напарником став Лючіо Чекінелло. Цього сезону вперше піднявся на подіум, посівши друге місце на Гран-Прі Німеччини, та здобув перший поул в кар'єрі на Гран-Прі Чехії. Сезон закінчив на 9-му місці з 87 очками.

У 2003 виступав за команду «Racing World». Це був його найкращий сезон у кар'єрі. Протягом сезону посів шість третіх місць (Гран-Прі Іспанії, Каталонії, Німеччини, Чехії, Португалії та Бразилії) та здобув чотири поули (Японії, Чехії, Португалії та Валенсії), закінчивши сезон на 2-му місці з 166 очками слідом за іспанцем Дані Педросою.

У 2004 році Алекс де Анджеліс дебютував в класі 250cc з Aprilia, зайнявши друге місце в Австралії, третє — у Німеччині та здобувши один поул у Великій Британії, закінчивши сезон на 5-му місці з 147 очками.

У 2005 році де Анджеліс переходить до команда «MS Aprilia Italia Corse», де його напарником став Сімоне Корсі. У сезоні зайняв два других місця (Німеччина і Малайзія), два третіх місця (Іспанія та Італія) та здобув два поули (Німеччина і Туреччина). У підсумку посів 7 місце, набравши 151 очко.

У 2006 році переходить у команду «Team Master — MVA Aspar», з якою здобуває свою першу перемогу на етапі — це відбулося 29 жовтня 2006 року на Гран-Прі Валенсії. Крім цього, у сезоні здобув ще сім других і три 3-х місця, закінчивши сезон на 3-му місці з 228 очками.

У 2007 році де Анджеліс посів шість 2-х місця, два 3-х, здобув один поул у Великій Британії і закінчив сезон знову на 3-му місці з 235 очками.

У 2008 році Алекс де Анджеліс дебютував у класі MotoGP з командою «San Carlo Honda Gresini», де його партнером по команді став японець Шинья Накано. Дебютний сезон у «Королівському» класі завершив на 14-му місці з 63 очками, найкращим результатом було два четвертих місця (Італія та Німеччина).

У наступному році залишився в команді, його напарником став Тоні Еліас. У сезоні здобув свій перший подіум в класі, зайнявши друге місце в Індіанаполісі. У загальному заліку посів 8-ме місце зі 111 очками.

У 2010 році де Анджеліс повертається у клас 250сс, який став називатись Moto2. Сезон почав з командою «RSM Team Scot», де його напарником по команді був Ніколо Канепа. Після перших семи етапів, він на три гонки перейшов у клас MotoGP в команду «Interwetten Honda MotoGP», замінивши травмованого Хіросі Аояма, після чого повернувся назад у Moto2 в команду «JIR Moto2», з якою встиг виграти Гран-Прі Австралії. За підсумками сезону у класі MotoGP посів 18-те місце, у Moto2 — 11-те.

У сезоні 2011 Алекс продовжив виступати у складі команди «JIR Moto2». Він здобув перемогу на Гран-Прі Австралії та зайняв 3-тє місце на Гран-Прі Німеччини. У загальному заліку де Анджеліс посів 4-те місце зі 177 очками.

У 2012 році перейшов у команду «Forward Racing», яка комплектувалася мотоциклами Suter (після Гран-Прі Нідерландів — FTR). Завоював перемогу в Малайзії і посів третє місце на Гран-Прі Німеччини, але був змушений пропустити Гран-Прі Австралії, яке відбулося на Філіп-Айленд (де Алекс виграв перші два етапи категорії Moto2) і Гран-Прі Валенсії через травму руки. Посів у сезоні 12-те місце з 86 очками.

У сезоні 2013 Алекс продовжив виступи за «Forward Racing» у класі Moto2. Йому довелось звикати до нового мотоциклу Speed Up SF13, який не був конкурентноздатним. Найкращими результатами у сезоні стало два 5-х місця у Німеччині та Австралії) сезон же загалом закінчив на 14-му місці.

Сезон 2014 Алекс розпочав у класі Moto2 з командою «Tasca Racing Moto2», з якою провів перші 10 етапів. Після Гран-Прі Індіанаполісу де Анджеліс був запрошений у команду «NGM Forward Racing» для виступів у класі MotoGP, де замінив Коліна Едвардса, який завершив кар'єру. У «королівському» класі Алекс провів 8 гонок.

На сезон 2015 де Анджеліс приєднався до команди «Octo IodaRacing Team» для виступів у класі MotoGP. Конкурувати на застарілому мотоциклі з найкращими гонщиками світу Алексу стало ще складніше, і за сезон він зміг набрати лише 2 очка, а за 4 гонки до закінчення чемпіонату, на Гран-Прі Японії, він потрапив у аварію і вибув до кінця сезону. Після завершення чемпіонату його команда «IodaRacing Project» припинила свою участь у змаганнях класу MotoGP і перейшла до чемпіонату WSBK, а разом із нею — і де Анджеліс^[3].

• У сезоні 2015 Алекс встановив рекорд із падінь серед гонщиків класу MotoGP: під час 18 Гран-прі він примудрився впасти 19 разів^[4].

• Профіль [Архівовано 24 червня 2010 у Wayback Machine.] на офіційному сайті MotoGP (англ.)