Акія (дав.-гр. Ακις; 370-ті до н.е. — друга половина IV ст. до н. е.) — боспорська аристократа, дочка Перісада I правителя Боспорської держави та Комосарії. Згадується у двох посвятах богам з Боспору.

Акія була дочкою архонта Боспору Перісада I. Висловлювалася думка, що вона була його старшою дитиною. Виходячи з того, що Акія була одружена під час правління діда, Левкона I, її народження датують 370-ми роками до н. е.^[1]. Ім'я матері не збереглося, але припускають що це була Комосарія — єдина відома з джерел дружина Перісада I. Акія була одружена з Демофонтом, сином Ергіна. Негрецький патронім її чоловіка вказує на варварське походження Демофонта. Припускають що він походив з еллінізованої верхівки сіндів або меотів^[2][3]. Юлій Марті вважав Демофонта представником заможної торгової аристократії Боспору^[4]. Проаналізувавши місця знаходження посвят, дослідники дійшли висновку, що Акія мешкала у Гермонассі^[3].

Ім'я Акія дуже рідкісне та скоріш за все негрецького, варварського, походження. Так Яйленко вважав його малоазійським^[2]. Окрім дочки Перісада, відома лише одна носійка цього імені. Це Акія, дочка Герона, котра жила на межі IV—III сторічь до н. е. у Херсонесі Таврійському. За межами Північного Причорномор'я це слово зустрічається лише раз, у шкільному диктанті з Аттики^[5].

Єдині джерела, з яких відома Акія, — це два посвятних напис богам та напис на посудині. Перший відомий напис був знайдений у Тамані на приватному подвір'ї. У березні 1905 року С. Головлев придбав уламок мармурового п'єдесталу з написом для Керченського музею. У самому написі Акія, дочка Перісада робить посвяту Афродіті^[6].

Текст напису:

Акія, дочка Перісада, посвятила Афродиті…

Оригінальний текст (д.-гр.)

[Ἄ]κις Παιρι[σάδεος ἀνέθηκεν
Ἀ]φρ[οδίτηι]---^[6].

Другий напис був знайдений також у Тамані, неподалік від колишньої турецької фортеці, поблизу розкопу Пуленцова 11 квітня 1926 року. У ньому Демофонт, син Ергіна за свою жінку Акію зробив посвяту Аполлону Лікарю^[7]. Текст напису:

Демофонт, син Ергіна, посвятив за свою дружину Акію Аполону Лікарю за Левкона, архонта Боспора та Феодосії і басилевса синдів, торетів, дандаріїв та псессів.

Оригінальний текст (д.-гр.)

Δημοφῶν Ἐργίνο ἀνέθηκεν ὑπέρ τῆς γυναικός
Ἄκιος Απόλλωνι Ἰητρῶι ἄρχοντος Λεύκωνος
Βοσπόρο καί Θευδοσίης καί βασιλεύοντος
Σίνδων καί Τορετῶν καί Δανδαρίων καί Ψησσῶν^[8].

Юлій Марті першим висловив думку, що ці написи стосуються однієї людини. Однак не всі дослідники з цим погоджуються. Так редактори «Лексикону грецьких власних імен» відносять ці написи до різних Акій^[9][10].

Також відомий напис дав.-гр. Άκις на дні чорнолакової закритої посудини, яка зберігається у Керченському музеї. Припускають, що вона належала дочці Перісада^[11].

• Завойкин А.А. Об институте династических имён Спартокидов : [рос.] // Древности Боспора. — Москва, 2006. — Т. 10. — С. 214-262. — 522 с.
• Марти Ю.Ю. Новые эпиграфические памятники Боспора // Из истории Боспора : [рос.]. — Москва-Ленинград, 1934. — С. 57-90. — 316 с.
• Скржинська М.В. Жінки античного Боспора // Україна в Центрально-Східній Європі. — Київ, 2007. — № 7. — С. 13-44. — ISSN 2524-0277.
• Суриков И.Е. Ономастикон Спартокидов за пределами Боспора (часть II) : [рос.] // Древности Боспора. — Москва, 2018. — Т. 22. — С. 204-215. — 280 с. — ISBN 978-5-94375-250-6.
• Яйленко В.П. Ольвия и Боспор в еллинистическую эпоху // Эллинизм: экономика, политика, культура : [рос.]. — Москва, 1990. — С. 249-309. — 376 с. — ISBN 5-02-009011-5.
• Корпус боспорских надписей : [рос.] / Струве В. В.. — Москва/Ленинград, 1965. — С. 599—601. — 954 с.
• Lexicon of Greek Personal Names : [англ.]. — 2005. — Vol. IV. — 424 с. — ISBN 978-0199273331.