Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2024)

Акт покаяння присутній у різних культурах і віровченнях уже протягом тисячоліть, є своєрідним «моментом істини», духовним подвигом докорінного перегляду особистістю основ власної поведінки й свідомості, що поєднує в собі такі чотири основні елементи:

1. визнання суб'єктом певних дій або помислів, за які він несе відповідальність;
2. відкрите засудження ним цих помислів або дій;
3. вияв готовності зазнати за них справедливого покарання;
4. перебудова внутрішніх засад свого буття у світлі позитивних духовних цінностей.

З цього приводу висловився Григорій Сковорода: «Хто соромиться визнати недоліки свої, той часом буде безсоромно виправдовувати своє невігластво, що є найбільшою вадою». У середовищі філософів, богословів здатність до розкаяння прийнято розцінювати як ключову якість людини моральної — на відміну від тих, чиї мотиви поведінки визначаються страхом покарання.

Сповідь — акт покаяння.

• Таїнство Покаяння [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.]