| Актова зала університету в Познані Aula Uniwersytecka w Poznaniu | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Актова зала університету. 2013 | ||||
52°24′28″ пн. ш. 16°54′57″ сх. д. / 52.40778° пн. ш. 16.91583° сх. д. | ||||
| Статус | закінчена | |||
| Країна |  Польща | |||
| Розташування | Poznań, ul. Stary Rynek 1 | |||
| Тип будівлі | зала | |||
| Архітектурний стиль | неоренесанс | |||
| Автор проєкту | Едвард Фюрстенау[de] | |||
| Будівництво | 1905 — 1910 | |||
| Стан | відреставрована | |||
  Актова зала університету в Познані (Польща) | ||||
 | ||||
Актова зала університету в Познані (пол. Aula Uniwersytecka w Poznaniu, раніше нім. Königliche Akademie zu Posen) — неоренесансна будівля, разом з прилеглою до неї з північної сторони Колегією Мінус[pl] (Collegium Minus), побудована в 1905—1910 роках, за проєктом Едварда Фюрстенау[de] .
Історія
Королівська академія в Познані[de] була заснована прусським королем та імператором Німеччини Вільгельмом II Гогенцоллерном 4 листопада 1903 року. В Академії було три факультети: економічний та юридичний, історико-філологічний та природничий. Тут можна було відвідати професійні та наукові курси для німецьких лікарів, юристів, вчителів, духовенства, купців, промисловців та робітників, але вчені звання не присвоювали. Навчання тривало чотири семестри.[1][2]
Неоренесансна будівля прусської Королівської академії в Познані, нинішній Колегіум мінус із Актовою залою Університету імені Адама Міцкевича у Познані були побудовані у 1905—1910 роках за ініціативою керівника відділу в прусському Міністерстві національної освіти Фридріха Альтоффа. Це одна з представницьких споруд Імператорського району[pl] в Познані.[3]
Після Великопольського повстання 1918—1919 років, в якому перемогли поляки, 7 травня 1919 року майно академії передали Університетові Піастів (Wszechnica Piastowska), пізніше Познанському університетові, який у 1955 році був названий іменем Адама Міцкевича. Актовий зал також використовує для своїх потреб Медичний університет y Познані, який у 1950 році відокремився від університету.
Архітектура
Представницька будівля Колегіум мінус та сусідня Актова зала були побудовані в стилі німецького Відродження. Він заснований на поєднанні церковної структури протестантських галерейних церков із формою ренесансного розважального павільйону, обрамленого вежами. На фасаді між вікнами третього поверху, є дві скульптури берлінського художника П. Бехера, що символізують Науку та Мистецтво.[4]
Актова зала має чудову акустику та є одним із найкращих концертних залів Познані. За проєктом під час музичних заходів вона вміщала 200 музикантів та співаків, а також 1200 слухачів.[3] Тому в ній і тепер відбуваються концерти класичної музики Познаньської філармонії, хору «Познанські солов'ї» відомого Стефана Стулігроша та камерного оркестру «Амадеус», а також інші численні музичні заходи. Зала є місцем, де з 1952 року через кожні п'ять років відбуваються Міжнародні конкурси скрипалів[pl] імені Генрика Венявського.
Саме в цьому залі 7 березня 1929 року Кароль Шимановський вперше слухав свою «Stabat Mater». У 1939 році незабаром після гастролей по Америці співав сам маестро Ян Кепура.[5]
Під час Другої світової війни бої за Познань у лютому 1945 року не завдали великої шкоди будівлі. Однак з роками внутрішній вигляд зали поступово почав відрізнятися від оригінального, не впливаючи на зовнішню архітектуру. В 1947 році склепіння прикрасили поліхромією Вацлава Таранчевського (1903—1987, Wacław Taranczewski). Два рази замінювали стільці, замінили дах, вікна, освітлення. Актова зала на двох поверхах вміщує 860 людей і пристосована до потреб інвалідів.[6]
З 21 червня 1946 по 7 липня 1946 року в залі відбувався один з найгучніших процесів за військові злочини в Польщі — процес над нацистом, губернатором німецького рейху Артуром Грайзером, якого засудили до смертної кари.
Тут незмінно, у відповідності до церемоніалу, що формувався протягом багатьох років, віддають останю шану і прощаються з членами академічної спільноти. 2 і 3 липня 1992 року саме тут багато людей із Познані проходили перед труною Ігнація Яна Падеревського, віддаючи данину шани Маестро.[5]
В актовій залі університету регулярно відбуваються міжнародні та національні конгреси вчених, що представляють різні галузі наук.
Понад 30 років зала є місцем проведення щорічних Національних фестивалів польської сучасної та легкої музики, а також час від часу міжнародних фестивалів хорових колективів та різних фестивалів.
Примітки
- ↑ Королівська академія (1903—1919). Коротка розповідь [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.] wieczorkiewicz.org (пол.)
- ↑ Королівська німецька академія «германізаційна» замість університету. Як німці не дожили до свого університету в Познані [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] poznan.wyborcza.pl 12.03.2018 (пол.)
- ↑ а б Імператорський район — свідчення прусських мрій про могутність [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] cityevent-poznan.pl 18.01.2019 (пол.)
- ↑ Колегія Мінус і університетський зал [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.] poznanskiefyrtle.pl 13.04.2014 (пол.)
- ↑ а б Collegium Minus — храм науки і мистецтва, «Хроніка Місто Познань» [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.] amu.edu.pl 2006 (пол.)
- ↑ Зала університету Адама Міцкевича [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] pik.poznan.pl (пол.)
Посилання
- «Poznań — przewodnik po zabytkach i historii», Wydawnictwo Miejskie, Poznań 2003 (пол.)
