Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2018)

Адміністративні платежі, податки, штрафи — один з видів економічних інструментів. Адміністративні платежі призначаються в основному для фінансування витрат на проведення заходів прямого, регламентаційного характеру, таких як ліцензування і заборонна діяльність владних структур, і, таким чином, вони мають розподільний ефект, накладаючи частину фінансового тягаря на підприємства-забруднювачі, замість широкої верстви населення. Адміністративні платежі вважаються прийнятними, коли їх рівень відносно низький і не викликає напруженості у відносинах між владними структурами та забруднювачами. Грошові виплати можуть бути екологічно ефективними, якщо надходження від них сприяють поліпшенню показників діяльності владних структур. На практиці ж це рідко має місце, так як надходження від платежів потрапляють не до бюджетів екологічних органів, а тільки до загального бюджету виконавчої влади. У деяких випадках, наприклад, платежі за реєстрацію небезпечних видів продукції ( хімікатів, пестицидів) ^[1]служили стимулом для підвищення їх екологічності.

Митниця в межах виконання своїх завдань забезпечує бізнес великою кількістю сервісів та послуг, у тому числі надає й адміністративні послуги, що забезпечують такі види діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами.У випадках, визначених Митним кодексом України, виконання зобов'язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури. Одним із способів забезпечення сплати митних платежів є фінансові гарантії. Юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов'язань перед митними органами України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному Х розділом Митного кодексу України.  ^[2]

• Економічні інструменти екологічної політики
• Сталий розвиток
• Економіка сталого стану
• Індикатори сталого розвитку
• Зелена економіка
• Прокляття ресурсів

• Daly H., Farley J. Ecological Economics: Principles and Applications. — Washington: Island Press, 2004.

• Еколого-економічний словник [1] [Архівовано 27 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Економічна цінність природи [2] [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• Концепция общей экономической ценности природных благ [3] [Архівовано 26 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Традиционные и косвенные методы оценки природных ресурсов [4]

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.