Адміністративний устрій Савранського району — адміністративно-територіальний поділ Савранського району Одеської області на 1 селищну та 10 сільських рад, які об'єднували 21 населений пункт та були підпорядковані Савранській районній раді. Адміністративний центр — смт Саврань^[1].

Савранський район був ліквідований 17 липня 2020 року^[2].

* Примітки: м. — місто, с-ще — селище, смт — селище міського типу, с. — село

• Савранський район засновано 7 березня 1923 року (з Савранської волості^[3])^[4] у складі Балтської округи Одеської губернії УСРР.^[5]
• З листопада 1924 р. — Першомайської округи.^[6]
• В 1926 році північна частина Ясенівського р-ну (села колишньої Бакшанської волості) перейшла до складу Савранського району.^[7]
• З червня 1930 р. — Одеської округи.^[8]
• З вересня 1930 р. — після скасування округ район 1-ї категорії підпорядкований безпосередньо центру (республіці).^[9]
• З лютого 1931 р. район приєд­нано до Кривоозерського р-ну.^[10]
• З лютого 1932 р. Кривоозерський район у складі Одеської області.^[11]
• 11 лютого 1933 р. район відновлено постановою ВУЦВК «Про утворення Савранського району на території Одеської області».^[12]
• В 1957 р. до Савранського р-ну увійшла частина розформованого Піщанського району (села: Піщана, Гербине, Пужайкове, Ляхове (з 1945 р. Савранське), Шляхове, Ракулове).^[13]
• З 1962 року Савранський район був ліквідований і приєднаний до Любашівського району^[14]; колишні села Піщанського р-ну (Піщанська, Пужайківська, Шляхівська сільради) та Плосківська сільрада відійшли до Балтського району.
• З січня 1965 року Кам'янська та Концебівська (разом з с. Байбузівка) сільради Любашівського району приєднані до Балтського району^[15],
  з лютого 1965 року Кам'янську сільраду повернуто до складу Любашівського району.^[16][17]
• Президія Верховної Ради УРСР Указом «Про утворення нових районів Української РСР» від 8 грудня 1966 року утворила в Українській РСР 81 новий район, у тому числі була відновлена діяльність Савранського району у складі Савранської селищної, Бакшанської, Вільшанської, Кам'янської, Неделківської, Полянецької сільських рад Любашівського району та Концебівської сільської ради Балтського району.^[18]

Нижче наведено адміністративно-територіальний склад сільських рад за роками.

На 1923 р. площа 332,3 кв. верст (34615 десятин, 380,8 км²), населения району 23621^[19] (26200 чол.^[20]), 10 сільрад, 12 населених пунктів; на 1925 р. площа 390,1 кв. км, населення 30442 чол., 10 сільрад та 25^[21] населених пунктів^[22]
(на 1925 р. площа 366,2 кв. в., населення 37446 чол.^[23])

1. Савранська
2. Осичківська
3. Концебівська
4. Байбузівська
5. Каміноватська (Кам'януватська)
6. Ольшанська (Вільшанська)
7. Слюсарівська
8. Полянецька
9. Глубочська
10. Островська (Островка та Турундовка)

На 1930 р. площа 645 кв. км, 44^[21] поселень, населення 46891^[24]/47000^[25] чол. (м-ко Саврань – 7951/8243^[26] чол.).

1926—1929 — 16 сільрад, з 1930 р. — 17 сільрад^[27], тобто у Саврані з'явилась друга сільрада (всього дві).

За переписом 1926 року населення склало 46021 мешканців^[26] (нижче у дужках подається кількість населення за цим переписом).

1. Бакшанська сільрада (3851^[26])
2. Байбузівська с/р (2755^[26])
3. Глибочанська
   • Квітка
4. Гетманівська
5. Кам'януватська (3402^[26])
6. Капустянська
   • Білоусівка
   • Дубки
7. Концебівська (4967^[26])
8. Неделківська^[28] (2629^[26])
   • Струтинка^[28]
9. Осичанська^[28] (3044^[26])
10. Острівська (Нова Островка)^[28]
    • Стара Островка^[28]
    • Турундівка^[28][29]
    • Калинівка
11. Ольшанська
12. Плосківська^[28]
    • Кайтанівка
13. Полянецька^[28] (3386^[26])
14. Савранська [містечко^[28] Саврань-єврейська], 4028 чол.)^[30]
15. Савранська (сільська) [село^[28] Саврань-українська]^[31]
16. Слюсарівська^[28]
17. Юзефівська^[28]

На 1933 р. площа н/в., населення 44718 чол. (село Саврань – 7550 чол.)^[32]; на 1935 р. площа 671,9 кв. км (67,2 тис. га, з них ліси 8917 га^[33]), населення 43223 чол.^[34]

1. Байбузівська
2. Бакшанська
3. Вільшанська
4. Глибоцька
   • Квітка
5. Гетьманівська
6. Дубинівська
7. Кам'януватська
8. Капустянська
   • Білоусівка
   • Дубки
9. Концебівська
10. Недельківська
    • Струтинка
11. Осичківська
12. Острівська
    • Стара Островка
    • Турундівка
    • Калинівка
13. Плосківська
    • Кайтанівка
14. Полянецька
15. Савранська-єврейська
16. Савранська-українська (дві сільради в одному населеному пункті — с. Саврань)
17. Слюсарівська
18. Юзефівська

Площа 0,7 тис. км²

1. Саврань
2. Мала Саврань (01.02.1945 с. Саврань Малосавранської сільради перейменовано в с. Мала Саврань^[35][36])
3. Байбузівка
4. Бакша
5. Вільшанка
6. Гетьманівка
7. Глибочок
   • Квітка
8. Дубинове
9. Йосипівка
10. Кам'яне
11. Капустянка
    • Білоусівка
    • Дубки
12. Концеба
13. Неділкове
    • Струтинка
14. Осички
15. Острівка
    • Стара Острівка
    • Калинівка с-ще^[37]
16. Плоске
    • Кайтанівка (Каєтанівка)^[38]
17. Полянецьке
18. Слюсареве

У квітні 1957 р. с. Саврань віднесено до категорій селищ міського типу (у 1956 р. Савранська та Мало-Савранська сільради об'єднані в одну Савранську сільську раду^[39]); тим же рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради від 13 квітня 1957 р. об'єднано сільські ради: Байбузівську і Концебівську — в одну Концебівську сільську Раду, Глибочківську і Полянецьку — в одну Полянецьку, Дубинівську і Вільшанську — в одну Вільшанську, Осичківську і Савранську — в одну Савранську, а також с. Гетьманівку Йосипівської сільради передано в підпорядкування Бакшанській сільраді, с-ще Ковбасова Поляна і с-ще Савранської гідроелектростанції — в підпорядкування Савранській селищній Раді^[40].

На виконання Указу Президії Верховної Ради УРСР від 28 листопада 1957 р. до складу укрупненого Савранського району ввійшли сільські ради Піщанського району: Піщанська, Гербинська, Пужайківська, Ухожанська, Шляхівська, Криничківська (з Червоною Зіркою) сільради^[41]; 7 березня 1958 року Криничківська (з Червоною Зіркою) та Ухожанська сільради Савранського р-ну передані до складу Балтського району^[42][13].

Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 25 червня 1958 р. об'єднано сільські Ради: Гербинську і Піщанську — в одну Піщанську сільраду, Йосипівську і Концебівську — в одну Концебівську; рішенням від 12 липня 1958 р. об'єднано Капустянську та Неділківську — в одну Неділківську сільраду^[43].

Рішенням виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 19 червня 1959 р. об'єднано сільські Ради: Вільшанську і Полянецьку — в одну Полянецьку, Кам'януватську і Концебівську — в одну Концебівську, Плосківську і Бакшанську — в одну Бакшанську, Шляхівську і Пужайківську — в одну Пужайківську сільраду.^[44]

Рішенням облвиконкому від 12 березня 1960 р. утворено сільські Ради Вільшанську, Кам'янську та Плосківську^[45]. Рішенням Одеського облвиконкому від 22 квітня 1960 р. с. Йосипівка Концебівської сільради передано в підпорядкування Бакшанській сільській Раді^[46].

19 листопда 1960 р. рішенням Одеського облвиконкому утворено Шляхівську сільську Раду з центром в с. Шляхове; село Ракулове Пужайківської сільради — в підпорядкування новоутворенній Шляхівській сільській Раді^[47].

Таким чином на початок 1960-х рр. Савранський р-н мав площу ≈0,9 тис. км² (найбільшу за час свого існування), 1 селищну та 10 сільрад, яким було підпорядковано 32 населених пункти:

1. Саврань (смт)
   • Ковбасова Поляна с-ще
   • Осички
   • с-ще Савранської гідроелектростанції (з 10 червня 1960 р. Прибузьке с-ще^[48])
2. Бакша
   • Гетьманівка
   • Йосипівка
3. Вільшанка
   • Дубинове
   • Слюсареве
4. Кам'яне
5. Концеба
   • Байбузівка
6. Неділкове
   • Струтинка
   • Капустянка
   • Білоусівка
   • Дубки
7. Полянецьке
   • Глибочок
   • Калинівка с-ще
   • Квітка
   • Острівка
   • Стара Острівка
8. Піщана
   • Гербине
9. Плоске
   • Кайтанівка (16.05.1964 об'єднане та/або включене в смугу с. Плоске^[49])
10. Пужайкове
    • Савранське
11. Шляхове
    • Ракулове

…Саврань была столицею района.
А в центре жил партийный комитет.(рос.)

— О. Г. Уваров. «Саврань» (поэма), Глава I (1963)

Площа 0,6 тис. км²

1. Саврань
   • Ковбасова Поляна с-ще
   • Осички
   • Прибузьке с-ще (25.08.1967 с-ще Прибузьке знято з облікових даних^[50][51][52])
2. Бакша
   • Гетьманівка
   • Йосипівка
3. Вільшанка
   • Дубинове
   • Слюсареве
4. Кам'яне
5. Концеба
   • Байбузівка
6. Неділкове
   • Струтинка
   • Білоусівка
   • Дубки
   • Капустянка
7. Полянецьке
   • Глибочок
   • Калинівка с-ще
   • Квітка
   • Острівка
   • Стара Острівка (12.09.1967 с. Стара Острівка та с. Острівка (Нова Острівка) об'єднані в одне село Острівка^{[53][54][51][52]})

Площа 0,6 тис. км²

1. Саврань
   • Ковбасова Поляна с-ще
   • Осички
2. Бакша
   • Гетьманівка
   • Йосипівка
3. Дубинове (11.06.1969 р. с/раду із Вільшанки перенесено у с. Дубинове^[55])
   • Вільшанка
   • Слюсареве
4. Кам'яне
5. Концеба
   • Байбузівка
6. Неділкове
   • Струтинка
   • Капустянка
   • Білоусівка
   • Дубки
7. Полянецьке
   • Глибочок
   • Калинівка с-ще
   • Квітка
   • Острівка

…Весна свои зеленые знамена
Развесила — прохода просто нет.
Саврань — столица славного района.
Душа его — партийный комитет.(рос.)

— О. Г. Уваров. «Саврань» (поэма), Глава I (1973)

Площа 0,6 тис. км²

1. Саврань
   • Гетьманівка (15.02.1977 передано з Бакшанської сільради в підпорядкування Савранській селищній Раді^[56])
   • Ковбасова Поляна с-ще
   • Осички
2. Бакша
   • Йосипівка
3. Дубинове
   • Вільшанка
   • Слюсареве
4. Кам'яне
5. Концеба
   • Байбузівка
6. Неділкове
   • Струтинка
   • Білоусівка
   • Дубки
   • Капустянка
7. Полянецьке
   • Глибочок
   • Калинівка с-ще (19.05.1981 с-ще Калинівка знято з облікових даних^[57][58][59])^[60]
   • Квітка^[61]
   • Острівка

Територія 0,6 тис. км²

1. Саврань
   • Вільшанка (рішенням облвиконкому від 21.01.86 с. Вільшанка Дубинівської сільради передано в підпорядкування Савранській селищній раді^[62][63];
     з 1991 р. відокремилась у сільраду^[63])
   • Гетьманівка
   • Ковбасова Поляна с-ще
2. Бакша
   • Йосипівка
3. Дубинове
   • Слюсареве
4. Кам'яне
5. Концеба
   • Байбузівка (з 1997 р. Байбузівська сільська рада^[63])
6. Неділкове
   • Струтинка
   • Білоусівка
   • Дубки
   • Капустянка (з 1997 р. утворена Капустянська сільрада^[63]; з 2003 р. підпорядковані села Білоусівка та Дубки^[63])
7. Осички (на підставі рішення Одеського облвиконкому від 18.09.1984 р. № 476 відновлена діяльність Осичківської сільської ради^[64])
8. Полянецьке
   • Глибочок
   • Квітка
   • Острівка

• Список волостей УССР (Приложение к схематической административной карте Украины, изданной ЦСУ Украины по данным на 15.XI.1921) / Центральное статистическое управление. — Х. : Типография Командующего всеми вооруженными силами Украины, 1921. — С. 18.(рос.)
• Административно-территориальное деление Украины. (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии от 7 марта 1923 г.) / Народный комиссариат внутренних дел. — Х. : Издание Наркомвнудел УССР, 1923. — С. 24, 83.(рос.)
• Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. — Х. : Видання Центральної Адміністраційно-Територіяльної Комісії, 1925. — С. 60.
• Матеріали до опису округ УСРР: Першомайська округа. — Х. : Друкарня ВУЦВК «Червоний Друк», 1926. — 58 с.
• Список залюднених місць УСРР (за даними райвиконкомів). — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — 560–1033, 41 с.
• Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов:
  С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — 320 с.(рос.)
• Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — С. XXVIII, 8, 26, 46, 66, 84, 102, 120, 133, 148, 166, 178, 194, 212, 224, 233, 248, 263, 291.
• Україна та її нові адміністративні райони: кишеньковий статистичний довідник. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — С. 140–143.
• Адміністративно-територіальний поділ УСРР (за станом на 1 грудня 1933 року) / Центральна Адмін.-Територіальна Комісія при Президії ВУЦВК. За ред. Г. К. Фартушного. — Х. : Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1933. — С. 110–111.
• Довідник адмінтерподілу УСРР (за станом на 15 грудня 1935 року) / За ред. Г. К. Фартушного. — К. : Вид-во ЦВК УСРР «Радянське будівництво і право», 1936. — С. 147, 195.
• Райони УСРР. Статистичний довідник / Управління народногосподарського обліку УСРР. За ред. О. М. Асаткіна. — К. : Вид-во «Народне господарство та облік», 1936. — Т. 1. — 1245 с.
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387–388.
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1956 року) / Верховна Рада УРСР [препринт]. — [б. м.], 1956. — 402 с. // ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 465. (resource.history.org.uaPDF (444 MB))

• УССР. Районно-административный справочник. — К., 1957.(рос.)
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 148.
  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 46–48.
  • Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 116–118.(рос.)
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 липня 1965 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1965. — С. 150–159 (154, 157). (посилання [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] → Яндекс.Диск)
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. I. — С. 317–318.
  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — 632 с.
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 335.
• Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — С. 227.(рос.)
• Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — 120 с.
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1987 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), П. М. Гринюк (упорядник). — К. : Гол. ред. Укр. Рад. енциклопедії, 1987. — С. 212.
• Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 424–425.
  (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)

• Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 258. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
• http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/dov/oms15.pdf [Архівовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistod.html [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]