Адаїлтон | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 24 січня 1977[1][2] (47 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сантьягу[d], Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 172 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 65 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Бразилія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Адаїлтон Ма́ртінш Болза́н (порт. Adaílton Martins Bolzan, нар. 24 січня 1977, Сантіагу) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Клубна кар'єра
У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду «Жувентуде», в якій провів два сезони, взявши участь у 35 матчах чемпіонату. Сезон 1997 року Адаїлтон розпочав в іншій бразильській команді «Гуарані» (Кампінас), але вже влітку після чудового виступу на молодіжному чемпіонаті світу, де молодий нападник забив 10 голів та став найкращим бомбардиром[3], очікування навколо нього стали дуже високими, і журналісти порівнювали його з Роналду та Ромаріо[4][5].
В результаті в липні 1997 року гравця в оренду взяла італійська «Парма»[6]. Протягом літа в товариських матчах Адаїлтон виділявся великою кількістю забитих голів, в тому числі один проти «Селтіка»[7], але протягом офіційного сезону він зіграв у Серії А лише тринадцять ігор, забивши два голи, оскільки програвав конкуренцію досвідченим Енріко К'єзі та Ернану Креспо. Свій перший матч в Серії А Адаїлтон зіграв 21 вересня 1997 року проти «П'яченци», а перший гол забив 9 листопада в ворота «Емполі».
Наступного сезону він грав за французький «Парі Сен-Жермен», де за один сезон він провів 19 матчів та забив два голи. У 1999 році він повернувся в Італію, ставши гравцем «Верони», новачка Серії А. Відіграв за команду з Верони наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри (три сещони в Серії А і чотири — в Серії В). Більшість часу, проведеного у складі «Верони», був основним гравцем атакувальної ланки команди, забивши 52 голи в 175 матчах.
Влітку 2006 року вступив Адаїлтон перейшов в «Дженоа» з Серії Б, де боровся за місце в складі з такими форвардами, як Джузеппе Скуллі, Лусіано Фігероа і Ільяс Зейтуллаєв. Взимку клуб купив ще й Марко Ді Вайо, в результаті чого утворилася ударна зв'язка нападників Ді Вайо-Адаїлтон, завдяки якій клуб вийшов в Серію А.
Втім сам Адаїлтон залишився грати у другому дивізіоні, оскільки поповнив ряди «Болоньї»[8], і якій він також допоміг вийти у вищий італійський дивізіон у 2008 році. У сезоні 2008/09 команда купила форварда Марко Ді Вайо, і старі знайомі протягом двох сезонів допомагали команді боротися за виживання.
У 2010 році Адаїлтон перейшов у румунський «Васлуй». У цьому клубі Адаілтон отримав нагороду Найкращого гравця «Васлуя» 2011 року[9] і посів друге місце в номінації «Найкращий легіонер Румунії 2011 року»[10]. Після закінчення сезону 2011/12 Адаїлтон оголосив про завершення кар'єри[11]., однак в 2013 році відновив її, повернувшись до свого рідного клубу «Жувентуде»[11], де вже остаточно завершив кар'єру 2013 року.
Виступи за збірну
1997 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Південної Америки в Чилі, де бразильці здобули срібні нагороди, а Адаїлтон з 8 голами став найкращим бомбардиром. Цей результат дозволив поїхати команді і на молодіжному чемпіонаті світу 1997 року в Малайзії. На цьому турнірі Адаїлтон забив 10 голів у чотирьох матчах і став найкращим бомбардиром змагань. При цьому бразилець встановив рекорд турніру, забивши 6 голів в одному матчі проти Південної Кореї (10:3), який протримався до 2019 року, коли його побив норвежець Ерлінг Браут Голанд, забивши 9 голів у ворота Гондурасу (12:0)[12].
Кар'єра тренера
У 2014 році Адаїлтон почав відвідувати тренерські курси[13] і у липні 2017 року в італійському Коверчано отримав диплом, що дозволяв йому тренувати клуби Серії D[14]. У сезоні 2017/18 Адаїлтон був помічником тренера клубу «Віртус Верона» в Серії D[15], який в кінці сезону вийшов у Серію С.
11 червня 2019 року Адаїлтон став головним тренером клубу «Вігор Карпането», який грав у Серії D[16], втім вже 7 жовтня 2019 року він був звільнений після 6 турів та 4 поспіль поразок, в результаті яких клуб опинився на передостанньому місці[17].
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1997–98 | «Парма» | A | 13 | 2 | КІ | 6 | 1 | ЛЧ | 2 | 1 | - | - | - | 21 | 4 |
1998–99 | «Парі Сен-Жермен» | Л1 | 19 | 2 | КФ+КЛ | 2+3 | 2+0 | КВК | 1 | 0 | СФ | 0 | 0 | 25 | 4 |
2999–00 | «Верона» | A | 28 | 7 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 29 | 7 |
2000–01 | A | 18 | 4 | КІ | 2 | 1 | - | - | - | - | - | - | 20 | 5 | |
2001–02 | A | 3 | 1 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 3 | 1 | |
2002–03 | B | 23 | 5 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 25 | 5 | |
2003–04 | B | 23 | 9 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 24 | 0 | |
2004–05 | B | 29 | 9 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 31 | 9 | |
2005–06 | B | 39 | 15 | КІ | 2 | 1 | - | - | - | - | - | - | 41 | 16 | |
Усього за «Верону» | 163 | 50 | 10 | 2 | - | - | - | - | 173 | 52 | |||||
2006–07 | «Дженоа» | B | 26 | 11 | КІ | 4 | 3 | - | - | - | - | - | - | 30 | 14 |
2007–08 | «Болонья» | B | 32 | 8 | КІ | - | - | - | - | - | - | - | - | 32 | 8 |
2008–09 | A | 23 | 1 | КІ | 2 | 1 | - | - | - | - | - | - | 25 | 2 | |
2009–10 | A | 31 | 11 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | 32 | 11 | |||
Усього за «Болонью» | 86 | 20 | 3 | 1 | - | - | - | - | 89 | 21 | |||||
2010–11 | «Васлуй» | ЛI | 29 | 11 | КР | 1 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 30 | 11 |
2011–12 | ЛI | 30 | 6 | КР | 4 | 2 | ЛЧ+ЛЄ | 2+6 | 0 | - | - | - | 42 | 8 | |
Усього за «Васлуй» | 59 | 17 | 5 | 2 | 8 | 0 | - | - | 72 | 19 | |||||
Усього за кар'єру | 366 | 102 | 33 | 11 | 11 | 1 | 0 | 0 | 410 | 114 |
Титули і досягнення
- Найкращий бомбардир молодіжного чемпіонату Південної Америки: 1997 (8 голів)
- Найкращий бомбардир молодіжного чемпіонату світу: 1997 (10 голів)
Примітки
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ BDFA
- ↑ adidas Golden Shoe - FIFA U-20 World Cup Final. fifa.com. Процитовано 24 aprile 2013.
- ↑ Arriva Adailton e fa come Baggio: " Voglio giocare ". Il Corriere della Sera. 14 luglio 1997. с. 41. Архів оригіналу за 30 ottobre 2015. Процитовано 24 aprile 2013.
{{cite web}}
: Недійсний|deadurl=sì
(довідка) - ↑ Paolo Tomaselli (09). Adailton:"Ero il nuovo Romario, ma non avevo abbastanza fame...". Il Corriere della Sera. с. 57.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ Calcio news. La Repubblica. 14. с. 40.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ Parma: Adailton è un bel "problema". La Gazzetta dello Sport. 28. с. 11.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ Luca Russo (31 agosto 2007). Alla fine Adailton va a Bologna. Il Giornale. Процитовано 24 aprile 2013.
- ↑ «Meseriasul». Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ «Podium latin in ancheta GSP». Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ а б Alessandro De Pietro (5 aprile 2013). Adailton riparte con la sua Juventude. L'Arena. Процитовано 24 aprile 2013.
- ↑ Нападающий Норвегии (U-20) Эрлинг Холанд забил девять мячей Гондурасу, установив рекорд. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
- ↑ tuttomercatoweb.com, ред. (5 maggio 2014). Adailton: "Stasera partita bellissima! Felipe Anderson? Ha bisogno di tempo". Процитовано 21 giugno 2014.
- ↑ Adailton e Luciano compagni a Coverciano. TGGialloblu.it. 23 luglio 2017. Процитовано 10 aprile 2018.
- ↑ Punizioni alla Zico, con Ancelotti e Buffon al Parma, le idee di Gasp: Adailton ci racconta la sua nuova vita da allenatore. gianlucadimarzio.com. 18 marzo 2018. Процитовано 10 aprile 2018.
- ↑ Serie D, Martins Adailton è il nuovo tecnico della Vigor Carpaneto[недоступне посилання] Vigorcarpaneto1922.it
- ↑ DETTO FATTO (DA EMILIAGOL), MISTER ROSSINI RITORNA AL CARPANETO!. Emiliagol.it il portale emiliano del calcio dilettantistico. 7 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
Посилання
- Адаїлтон на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Адаїлтон на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Адаїлтон на sambafoot.com (англ.)
- Народились 24 січня
- Народились 1977
- Уродженці Ріу-Гранді-ду-Сул
- Бразильські футболісти
- Бразильські футбольні тренери
- Гравці молодіжної збірної Бразилії з футболу
- Футболісти «Жувентуде»
- Футболісти «Гуарані» (Кампінас)
- Футболісти «Парми»
- Футболісти «Парі Сен-Жермен»
- Футболісти «Верони»
- Футболісти «Дженоа»
- Футболісти «Болоньї»
- Футболісти «Васлуя»
- Бразильські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Італії
- Футбольні легіонери у Франції
- Футбольні легіонери в Румунії
- Натуралізовані громадяни Італії
- Бразильські емігранти до Італії
- Тренери ФК «Жувентуде»