| Агама степова | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Trapelus sanguinolentus Pallas, 1814 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Agama sanguinolenta Agama aralensis | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Агама степова[1] (Trapelus sanguinolentus) — вид ящірок родини агамових (Agamidae). Один із 12(13) видів роду.[2][3] Поширений переважно у Центральній Азії. Типовий мешканець пустель і напівпустель. Описано 2 підвиди.[4]
Опис
Ящірка середнього розміру, завдовжки (L.+ L.cd.) до 30 см. Самці трохи більші за самок. Довжина тіла від кінчика морди до клоаки (L.) дорослих самців може сягати 118 мм, самиць — 115 мм. Хвіст (L.cd.) довгий: відношення L./L.cd. становить 0,50—0,72. Голова велика і порівняно висока, має серцеподібну форму і різко відмежована від шиї. Барабанна перетинка розташована на поверхні, так що є ясно виражений зовнішній слуховий прохід. Над вухом є 2—3 подовжених шипуватих лусочки. Пальці майже круглі. Четвертий палець на задніх кінцівках довше третього. Маса тіла до 45 г.
Лускатий покрив
Тулуб зверху вкрито однорідною, ромбоподібною, ребристою лускою, яка накладається одна на одну. Бічна, грудна і черевна луска має тупі реберця, а горлова — гладенька або зі слаборозвиненими реберцями. Ребриста хвостова луска розташовується косими рядками, не утворює поперечних кілець.
Забарвлення
Основний фон забарвлення дорослих особин зверху сірого або жовтувато-сірого кольору, черево — біле. У молодих уздовж хребта проходить 1 рядок світло-сірих більш-менш овальних плям і по 2 рядки витягнутих у довжину плям того ж кольору з боків тулуба. Поміж плямами двох сусідніх рядів розташовані більші темно-коричневі або темно-сірі плями. На верхній стороні лап і на хвості помітні нерізкі темні поперечні смуги. З настанням статевої зрілості у самців темні плями майже зникають, а світло-сірі темнішають. У самиць зберігається ювенільний малюнок. Забарвлення тіла може змінюватися під впливом температури або в залежності від фізіологічного стану тварини, демонструючи при цьому статевий диморфізм. У самців при збудженні горло, боки тіла, черево і кінцівки стають темно-синіми або чорно-синіми, на спині з'являються кобальтово-сині плями, тоді як хвіст набуває яскраво-жовтого або помаранчево-жовтого забарвлення. За цих же умов загальний фон тулуба самки стає блакитним або зеленувато-жовтим, плями на спині — помаранчевими або іржаво-помаранчевими, а хвіст має таке ж забарвлення, як і у самців, але менш яскраву.
Поширення
Мешкає в Східному Передкавказзі,Центральній Азії, Казахстані, Північному і Північно-Східному Ірані, Північному Афганістані, Північно-Західному Китаї. По долинах річок трапляється в передгір'я Тянь-Шаню та Паміро-Алаю, в околицях міста Ош в Киргизії і Чубек в Південно-Західному Таджикистані.[4][5]
Місця проживання
Населяє піщані, глинясті і кам'янисті пустелі та напівпустелі, віддаючи перевагу ділянкам з чагарниковою або напівдеревною рослинністю, а також пологі кам'янисті схили в передгір'ях на висоті до 1200 м над рівнем моря, околиці слабко закріплених пісків, береги річок і тугаї. Не уникає близькості людини, поселяючись по околицях населених пунктів і по узбіччях доріг.
Спосіб життя
Веде денний спосіб життя. Ховається в норах піщанок, ховрахів, тушканчиків, їжаків, черепах, порожнечах під камінням і тріщинах в ґрунті. У жарку пору дня агами часто піднімаються на гілки чагарників, оберігаючи себе таким чином від перегріву на розпеченому сонцем ґрунті. Звідси ж статевозрілі самці пильнують свою індивідуальну ділянку, захищаючи його від вторгнення конкурентів.
Після зимівлі в різних частинах ареалу і залежно від кліматичних умов року з'являються наприкінці лютого — на початку квітня.
Живиться комахами, павуками, багатоніжками і незначною мірою — рослинною їжею.
Агама степова належить до яйцекладних плазунів. Розмножуватися починає після другої зимівлі у віці близько 2 років. Парування триває з початку квітня по травень. Перше відкладання яєць відбувається вже наприкінці квітня — на початку травня. Залежно від віку самка відкладає 4—18 яєць розміром 9—13 × 18—21 мм за сезон, можливі 2—3 кладки. Яйця відкладаються у нору чи у конусоподібну ямку, яку викопала самка. Молоді агами розміром 80—100 мм (з хвостом) з'являються з другої половини червня до пізньої осені.
Охорона
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид». Агама степова охороняється національним природоохоронним законодавством у Китаї. Ящірка мешкає на багатьох природно-заповідних територіях у межах ареалу.[5]
Практичне значення
Цей вид є об'єктом торгівлі домашніми тваринами, особливо в Китаї.[5]
Систематика
Один із 12(13) видів роду рівнинних агам (Trapelus).[2][3]
Станом на 2025 рік описано 2 підвиди:[4]
- Trapelus sanguinolentus sanguinolentus;
- Trapelus sanguinolentus aralensis.
Примітки
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 144.
- ↑ а б The Reptile Database: Trapelus
- ↑ а б RepFocus: Trapelus
- ↑ а б в The Reptile Database: Trapelus sanguinolentus
- ↑ а б в Агама степова в Червоному списку МСОП
Література
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 52—53). — ISBN 5-98092-007-2
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 104—107)
- Брушко З. К. Ящерицы пустынь Казахстана. — Алматы: Конжык, 1995. — 231 с. (с. 73—93). — ISBN 5-7667-3312-7
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 105—108, 353)
- Саид-Алиев С. А. Земноводные и пресмыкающиеся Таджикистана. — Душанбе : Дониш, 1975. — 145 с. (с. 42—45).
- Фауна Узбекской ССР. Т. 1. Земноводные и пресмыкающиеся / Богданов О. П. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1960. — 260 с. (с. 71—76)
- Яковлева И. Д. Пресмыкающиеся Киргизии. — Фрунзе : Илим, 1964. — 272 с. (с. 46—50)
Посилання
- RepFocus: Trapelus
- Trapelus sanguinolentus у Червоному списку МСОП
- The Reptile Database: Trapelus
- The Reptile Database: Trapelus sanguinolentus
- Référence Animal Diversity Web : Trapelus
