Август фон Вердер
нім. Karl Wilhelm Friedrich August Leopold Graf von Werder[1]
Ім'я при народженні	нім. Karl Wilhelm Friedrich August Leopold Graf von Werder[1]
Народився	12 вересня 1808(1808-09-12)[2][3][1] Бочаги, Черняховський район, СРСР[1]
Помер	12 вересня 1887(1887-09-12)[2][3][4] (79 років) Ґрушево, Ґміна Білоґард, Білоґардський повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща[1]
Країна	Королівство Пруссія[1]  Німецький Райх[1]
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Прусська військова академія (1836)
Знання мов	німецька[3][1]
Учасник	французько-прусська війна[1], Кавказька війна[1] і Австро-прусська війна[1]
Титул	граф[d][1]
Посада	педагог[1], командир[1] і почесний шеф
Військове звання	лейтенант[1], оберлейтенант[1], капітан[1], майор[1], лейтенант-полковник[1], полковник[1], генерал-майор[1], генерал-лейтенант і генерал від інфантерії[1]
Рід	Werderd[1]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Граф Карл Фрідріх Вільгельм Леопольд Август фон Вердер (нім. Karl Friedrich Wilhelm Leopold August Graf von Werder; 12 вересня 1808 — 12 вересня 1887) — видатний прусський воєначальник, генерал піхоти (1870).

В 1825 році вступив в 1-й гвардійський полк. В 1842 році був відряджений на Кавказ, де брав участь в Кавказькій війні, був важко поранений.

Після повернення в 1846 році до Німеччини був зарахований в прусський Генеральний штаб. В 1863 році призначений командиром 8-ї піхотної бригади, з 1864 року — командир 4-ї гвардійської піхотної бригади, з 1865 року — 3-ї піхотної дивізії. Під час австро-прусської війни дивізія Вердера у складі 2-го армійського корпусу армії принца Фрідріха Карла брала участь у боях при Гічіномі і Кеніггреці.

При оголошенні в 1870 році війни Франції Вердер перебував в штабі кронпринца і після битви при Верте призначений командиром Баварсько-Вюртембергского корпусу, а потім начальником військ, які облягали Страсбург. Після капітуляції цієї фортеці 27 серпня Вердер отримав в командування 14-й армійський корпус, якому доручено було перепинити ворогові дорогу з південного сходу до обложеного Бельфора. Зайнявши Везуль, Діжон і Безансон, Вердер став в центрі формування нової французької армії Бурбакі. Спроба Джузеппе Гарібальді захопити Діжон була ним відбита, а французький корпус генерала Камілля Кремера, що мав намір пробитися з Нюї до Бельфора, був також змушений відступити. Коли ж, нарешті, на звільнення Бельфора з'явилася армія Бурбакі, Вердер, який любив говорити, що «зупинятися і чекати — найгірше з усіх рішень», стягнув свої війська біля Везуля і несподіваним ударом у фланг Бурбакі біля Віллесекселя 9 січня 1871 року змусив його відступити до річки Лізен. З'єднавшись із знову сформованими II і ѴI корпусами, які прибули з Німеччини, Вердер дав Бурбакі бій на Лізені, поблизу Діжона, і після триденного бою (15-17 січня 1871) змусив відступити до Швейцарії, де той склав зброю.

Після закінчення війни, Вердер був затверджений на посаді командира XIV армійського корпусу. У 1879 році йому був подарований графський титул. Незабаром Вердер вийшов через хворобу у відставку і помер в маєтку Грюссов в Померанії.

• Орден Святого Володимира 4-го ступеня (Російська імперія; 1842-46) — за заслуги у Кавказькій війні.
• Орден Адольфа Нассау, командорський хрест 2-го класу з мечами (Герцогство Нассау; 16 квітня 1861)
• Орден Леопольда (Австрія), командорський хрест (19 грудня 1863)
• Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (Російська імперія; 11 червня 1864)
• Медаль «За підкорення Західного Кавказу» (Російська імперія; 16 вересня 1864)
• Орден Андрія Первозванного (Російська імперія; 30 січня 1865)
• Pour le Mérite з дубовим листям
  • орден (20 вересня 1866) — за заслуги під час австро-прусської війни.
  • дубове листя (18 січня 1871)
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу (4 грудня 1966)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Орден Святого Георгія 3-го ступеня (Російська імперія; 30 жовтня 1870) — «У відплату відмінною хоробрості і мужності, наданих під час військових дій німецьких військ у Франції. »
• Орден Червоного орла, великий хрест з дубовим листям і мечами (22 січня 1871)
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (1 лютого 1871)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Великий хрест Залізного хреста (22 березня 1871)
• Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест (4 квітня 1871)
• Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест (6 квітня 1871)
• Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія; 20 червня 1871)
• Орден Церінгенського лева, великий хрест з мечами, золотою короною та діамантами (14 жовтня 1875)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест із зіркою (22 вересня 1877)
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами
• Орден Чорного орла з ланцюгом
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
• Орден Вірності (Баден)
• Орден Людвіга (Гессен), великий хрест
• Почесний хрест (Шварцбург) 1-го класу
• Орден Вюртемберзької корони, великий хрест
• Орден Білого Орла (Російська імперія)
• Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія)
• Почесний громадянин міст Карлсруе, Штеттін і Грефрат

Ім'я Вердера носять казарми бундесверу в Саарлуї (Graf-Werder-Kaserne), вулиці в численних німецьких містах і центральна площа південної частини Карлсруе.

• Вердер, Август-Карл, граф // Военная энциклопедия : [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915.
• Судравский В. К. Кавалеры ордена Святого Великомученика и Победоносца Георгия за 140 лет (1769—1909 гг.) // «Военный сборник», 1909, № 3—12; 1910, № 1—12
• Мольтке Г. История германо-французской войны 1870—1871 гг. М., 1937

1. ↑ ^{а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю} Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
   d:Track:Q1202222d:Track:Q256507d:Track:Q1419226
2. ↑ ^{а б в} Deutsche Nationalbibliothek Record #119434911 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. ↑ ^{а б в г} Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. ↑ ^{а б} verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — L: Duncker & Humblot, 1875.
   d:Track:Q2079d:Track:Q2818964d:Track:Q316626d:Track:Q14565672d:Track:Q590208