Абетки на основі кирилиці

У цьому переліку представлені мови, які використовують або коли-небудь використовували абетку на основі кирилиці. Велика частина символів кирилиці різних мов присутня в Юнікоді (див. Кирилиця в Юнікоді).

Усього 63 мови мають абетки на основі кирилиці.

Офіційні

Абетки офіційних мов держав-членів ООН.

Порівняльна таблиця кириличних абеток
білоруська	А		Б	В	Г		Д		Е	Дз		Ё	Ж	З		І			Й	К		Л		М	Н		О		П	Р	С	Т		У	Ў		Ф	Х		Ц	Ч	Дж	Ш			Ы	Ь	Э	Ю	Я
болгарська	А		Б	В	Г		Д		Е	Дз			Ж	З	И				Й	К		Л		М	Н		О		П	Р	С	Т		У			Ф	Х		Ц	Ч	Дж	Ш	Щ	Ъ		Ь		Ю	Я
казахська	А	Ә	Б	В	Г	Ғ	Д		Е			Ё	Ж	З	И	І			Й	К	Қ	Л		М	Н	Ң	О	Ө	П	Р	С	Т		У	Ұ	Ү	Ф	Х	Һ	Ц	Ч		Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э	Ю	Я
киргизька	А		Б		Г		Д		Е			Ё	Ж	З	И				Й	К		Л		М	Н	Ң	О	Ө	П	Р	С	Т		У		Ү		Х			Ч		Ш			Ы		Э	Ю	Я
македонська	А		Б	В	Г		Д	Ѓ	Е	Ѕ			Ж	З	И		Ј			К		Л	Љ	М	Н	Њ	О		П	Р	С	Т	Ќ	У			Ф	Х		Ц	Ч	Џ	Ш
монгольська	А		Б	В	Г		Д		Е			Ё	Ж	З	И				Й	К		Л		М	Н		О	Ө	П	Р	С	Т		У		Ү	Ф	Х		Ц	Ч		Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э	Ю	Я
російська	А		Б	В	Г		Д		Е			Ё	Ж	З	И				Й	К		Л		М	Н		О		П	Р	С	Т		У			Ф	Х		Ц	Ч		Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э	Ю	Я
сербська	А		Б	В	Г		Д	Ђ	Е				Ж	З	И		Ј			К		Л	Љ	М	Н	Њ	О		П	Р	С	Т	Ћ	У			Ф	Х		Ц	Ч	Џ	Ш
таджицька	А		Б	В	Г	Ғ	Д		Е			Ё	Ж	З	И		Ӣ		Й	К	Қ	Л		М	Н		О		П	Р	С	Т		У	Ӯ		Ф	Х	Ҳ		Ч	Ҷ	Ш		Ъ			Э	Ю	Я
українська	А		Б	В	Г	Ґ	Д		Е		Є		Ж	З	И	І		Ї	Й	К		Л		М	Н		О		П	Р	С	Т		У			Ф	Х		Ц	Ч		Ш	Щ			Ь		Ю	Я

Список

Сім'я	Група	Мова	Примітки
індоєвропейська	балтійська	литовська	кін. XIX століття — 1904, паралельно з латинською
індоєвропейська	індоарійська	циганська	в Сербії та колишньому СРСР із 1927
індоєвропейська	іранська	белуджська	в Туркменії з 1980-х
індоєвропейська	іранська	курдська	на території колишнього СРСР із 1946, зараз практично не використовується
індоєвропейська	іранська	осетинська	XVIII століття — 1924; із 1938
індоєвропейська	іранська	таджицька	з 1940
індоєвропейська	іранська	гірсько-єврейська (татська)	з 1938. В Азербайджані з 1990-х функціонує на латиниці
індоєвропейська	іранська	шугнанська	з 1980-х
індоєвропейська	іранська	ягнобська	з 1990-х
індоєвропейська	романська	молдовська	до 1932; 1937–1989 в Молдові; досі в Придністров'ї
індоєвропейська	романська	румунська	до 1860-х
індоєвропейська	романська	ладіно	у деяких сефардських публікаціях, виданих у Болгарії.
індоєвропейська	слов'янська	білоруська
індоєвропейська	слов'янська	болгарська
індоєвропейська	слов'янська	македонська	із 1945
індоєвропейська	слов'янська	польська	спроби сер. XIX століття
індоєвропейська	слов'янська	русинська
індоєвропейська	слов'янська	російська
індоєвропейська	слов'янська	сербська	поряд з латиницею
індоєвропейська	слов'янська	українська
індоєвропейська	слов'янська	чорногорська	поряд з латиницею
індоєвропейська	слов'янська	старослов'янська	стара церковнослов'янська
індоєвропейська	слов'янська	церковнослов'янська	окрім хорватського і чеського глаголичних ізводів
індоєвропейська	слов'янська	Давньоруська
індоєвропейська	слов'янська	міжслов'янська	поряд з латиницею
кавказька	абхазо-адизька	абазинська	з 1938
кавказька	абхазо-адизька	абхазька	1862-1926; з 1954
кавказька	нахсько-дагестанська	аварська	XIX століття, паралельно з арабською; з 1938
кавказька	нахсько-дагестанська	агульська	з 1990
кавказька	абхазо-адизька	адигейська	з 1938
кавказька	нахсько-дагестанська	арчинська	спроби з 2000-х
кавказька	нахсько-дагестанська	ахвахська	спроби з 1980-х
кавказька	нахсько-дагестанська	даргинська	кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
кавказька	нахсько-дагестанська	інгуська	з 1937
кавказька	абхазо-адизька	кабардинська	кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1936
кавказька	нахсько-дагестанська	кубачинська	спроби з 1990-х
кавказька	нахсько-дагестанська	лакська	кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
кавказька	нахсько-дагестанська	лезгінська	кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
кавказька	нахсько-дагестанська	рутульська	з 1990
кавказька	нахсько-дагестанська	табасаранська	з 1938
кавказька	нахсько-дагестанська	удінська	спроби 1990-х, паралельно з латинською
кавказька	нахсько-дагестанська	хіналугська	спроби 1990-х
кавказька	нахсько-дагестанська	цахурська	з 1990, паралельно з латинською
кавказька	нахсько-дагестанська	цезька	з 1993
кавказька	нахсько-дагестанська	цезька	з 1993
кавказька	нахсько-дагестанська	чеченська	з 1938, у 1991-2000 також латиниця
китайсько-тибетська	китайська	дунганська	з 1953
чукотсько-камчатська	ітельменська	ітельменська	з 1980-х
чукотсько-камчатська	чукотсько-коряцька	коряцька	з 1937
чукотсько-камчатська	чукотсько-коряцька	чукотська	з 1937
алтайська	монгольська	бурятська	проби кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з монгольською; з 1939
алтайська	монгольська	калмицька	1924-1930; з 1938
алтайська	монгольська	монгольська	з 1940
алтайська	монгольська	даурська	спроба 1957
алтайська	тунгусо-маньчжурська	нанайська	спроби кін. XIX століття; 1928—1929; з 1937
алтайська	тунгусо-маньчжурська	негідальська	з 2009
алтайська	тунгусо-маньчжурська	орокська	з 2008
алтайська	тунгусо-маньчжурська	орочська	з 2000-х
алтайська	тунгусо-маньчжурська	сібінський	спроба 1957
алтайська	тунгусо-маньчжурська	удегейська	з 1937
алтайська	тунгусо-маньчжурська	ульцька	з 2001
алтайська	тунгусо-маньчжурська	евенкійська	спроби XIX століття; з 1937
алтайська	тунгусо-маньчжурська	евенська	з 1937
тюркська	огузька	азербайджанська	1939-1991; паралельно з латиницею у 1991-2001. донині в Дагестані^[1]
тюркська	алтайська	алтайська	1845-1928; з 1938
тюркська	кипчацька	башкирська	кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940
тюркська	огузька	гагаузька	спроби кін. XIX — поч. XX століть; 1957-1990-і
тюркська	якутська	долганська	з 1973
тюркська	кипчацька	казахська	кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1940
тюркська	кипчацька	караїмська	XX століття
тюркська	кипчацька	каракалпацька	1940-і — 1994
тюркська	кипчацька	карачаєво-балкарська	з 1936
тюркська	алтайська	киргизька	з 1940
тюркська	кипчацька	кримськотатарська	з 1938-1990-тих, іноді використовується зараз
тюркська	кипчацька	кримчацька	1990-ті
тюркська	алтайська	кумандинська	спроби з 1990-х
тюркська	кипчацька	кумицька	з 1938
тюркська	кипчацька	ногайська	з 1938
тюркська	саянська	сойотсько-цатанська	з 2000-х
тюркська	кипчацька	татарська	кін. XIX — поч. XX століть, паралельно з арабською; з 1938
тюркська	алтайська	телеутська	з 2004
тюркська	саянська	тофаларська	з 1988
тюркська	саянська	тувинська	спроби 1920-х; з 1941
тюркська	огузька	туркменська	1940–1995, використовується і зараз поряд з латиницею
тюркська	карлуцька	узбецька	1941–1998; з 1998 використовується поряд з латиницею
тюркська	карлуцька	уйгурська	з 1947
тюркська	хакаська	хакаська	кін. XIX століття — 1929; з 1939
тюркська	булгарська	чуваська	з кін. XVIII століття
тюркська	хакаська	шорська	кін. XIX століття — 1929; з 1938
тюркська	якутська	якутська	XIX століття — 1917; з 1939
уральська	самодійська	нганасанська	з 1990-х
уральська	самодійська	ненецька	спроби кін. XIX століття; з 1937
уральська	самодійська	селькупська	спроби кін. XIX століття; з 1937
уральська	самодійська	енецька	спроби з 1980-х
уральська	угро-фінська	вепська	спроби кін. 1980-х — початку 1990-х; 2010-х
уральська	угро-фінська	карельська	XIX — поч. XX століть; 1937—1940
уральська	угро-фінська	комі	див. також давньопермське письмо
уральська	угро-фінська	комі-зирянська	поч. XIX століття — 1930; з 1936
уральська	угро-фінська	комі-перм'яцька	поч. XIX століття — 1930; з 1936
уральська	угро-фінська	комі-язьвинська	з 2003
уральська	угро-фінська	мансійська (вогульська)	спроби поч. XX століття; з 1937
уральська	угро-фінська	марійські	з кін. XVIII століття
уральська	угро-фінська	мокшанська	з кін. XVIII століття
уральська	угро-фінська	ерзянська	з кін. XVIII століття
уральська	угро-фінська	саамська	спроби кін. XIX століття; 1937—1938; з 1982 (у Росії)
уральська	угро-фінська	удмуртська	з кін. XVIII століття
уральська	угро-фінська	хантийська	спроби кін. XIX — поч. XX століть; з 1937
палеоазійська	ескімосько-алеутська	алеутська	XIX — поч. XX століть; з 1990-х
палеоазійська	ескімосько-алеутська	алютікська	XIX — поч. XX століть; з 1990-х
афразійська	семітська	ассирійська	в СРСР у 1920-ті роки
палеоазійська	єнісейська	кетська	з 1980-х
палеоазійська	ескімосько-алеутська	ескімоська	спроби кін. XIX століття; з 1937 в Росії
палеоазійська	гіляцька	нівхська	з 1937
Дене-єнісейська	на-дене	тлінгітська	спроби XIX — поч. XX століть
Уральсько-юкагірська	юкагірська	юкагірська	з 1987

Посилання

абетки неслов'янських мов з абетками на основі кирилиці [Архівовано 16 серпня 2012 у Wayback Machine.]
абетки слов'янських мов [Архівовано 31 січня 2014 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ Зокрема, азербайджанська газета «Дярбянд» видається на кирилиці, хоч у назві латиниця; див. сайт газети на порталі дагестанської преси EtnoSmi [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

[1] Зокрема, азербайджанська газета «Дярбянд» видається на кирилиці, хоч у назві латиниця; див. сайт газети на порталі дагестанської преси EtnoSmi [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

[1]