Іщенко Сергій Михайлович

Іщенко Сергій Михайлович
Іщенко Сергій Михайлович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	22 грудня 1975; Роздільна, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	20 січня 2015 (39 років); Донецьк
Поховання	Краснопільський цвинтар
Громадянство	Україна
Псевдо	«Юрист»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Військова розвідка
Формування	74 ОРБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
	Іщенко Сергій Михайлович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іщенко.

Сергі́й Миха́йлович І́щенко (нар. 22 грудня 1975(19751222) — пом. 20 січня 2015) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник Війни на сході України. Кавалер ордена «За мужність». Один із «кіборгів».

Життєпис

Закінчив 1-шу Роздільнянську ЗОШ, профтехучилище в місті Роздільна, пройшов строкову службу в армії. Згодом переїхав до Дніпра, де працював.

У часи війни призваний за мобілізацією, солдат, радіотелеграфіст-кулеметник 74-го окремого розвідувального батальйону.

6 січня 2015 року зі своїм підрозділом виїхав на ротацію до Донецького аеропорту. Коли прорвався БТР забирати вояків, Сергій поступився своїм місцем пораненому побратиму — терористи дали йому псевдо «Катастрофа». Загинув 20 січня у бою з російськими збройними формуваннями в новому терміналі аеропорту, до останнього вів бій та надавав допомогу пораненим побратимам.

14 липня 2015 року похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі.

Без Сергія лишилися мама Віліна Петрівна та дружина Олена.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня^[2]^[3].
На честь Сергія у місті Роздільна названий провулок Сергія Іщенка та встановлена меморіальна дошка у Роздільнянському ліцеї №1, де він навчався^[4], та пам'ятна плита.
Щороку в Роздільній проводять відкриту першість Одеської області з дзюдо серед дітей на честь Сергія Іщенка^[5].

Примітки

↑ Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube
↑ Своє місце на “броні” Сергій віддав пораненому побратиму, а сам залишився відбиватися. gur.gov.ua. Процитовано 16 січня 2023.
↑ Пам'яті Кіборга: до Дня Соборності у Роздільній відбувся дитячий турнір з дзюдо. СИЛА ГРОМАД (укр.). 23 січня 2022. Процитовано 16 січня 2023.

Посилання

Іщенко Сергій Михайлович [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

[4] Своє місце на “броні” Сергій віддав пораненому побратиму, а сам залишився відбиватися. gur.gov.ua. Процитовано 16 січня 2023.

[5] Пам'яті Кіборга: до Дня Соборності у Роздільній відбувся дитячий турнір з дзюдо. СИЛА ГРОМАД (укр.). 23 січня 2022. Процитовано 16 січня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]