Ірма Сохадзе | |
---|---|
груз. ირმა სოხაძე | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | рос. Ирма Агулиевна Сохадзе груз. ირმა სოხაძე |
Дата народження | 28 листопада 1958 (65 років) або 28 листопада 1956[1] (67 років) |
Місце народження | Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
Роки активності | 1965 — тепер. час |
Громадянство | СРСР і Грузія |
Професії | співачка, композиторка, поетеса, телеведуча |
Освіта | Тбіліська державна консерваторія імені Вано Сараджишвілі (1979) |
Інструменти | вокал[d] |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Народна артистка Грузії Ірма Сохадзе |
Ірма Агуліївна Сохадзе (груз. ირმა სოხაძე; 28 листопада 1958, Тбілісі) — радянська і грузинська джазова[2] і поп-співачка, телеведуча грузинського телебачення, поетеса і композитор. Народна артистка Грузії.
Біографія
Співати почала з двох років (1960). За словами її матері, з самого початку Ірма на рівних брала участь у сімейному ансамблі, що складався з батьків і брата. Це і було першим визнанням її здібностей, бо в Грузії до співу ставляться дуже серйозно і заради розваги дітей в ансамбль не візьмуть — пісню псувати не можна. Дебютувала 1963 року у п'ять років. Ірму відвели на телебачення. Режисер суворо запитав: «Що будемо співати?» І вже через кілька днів телеглядачі республіканської програми побачили на екранах Ірму, що виконувала одну італійську і одну грузинську пісню[3].
Вперше виступила з гастролями в Москві влітку 1965 року в саду «Ермітаж» з піснею «Помаранчева пісенька» (рос. Оранжевая песенка)[4]. Це було перше виконання пісні, яка стала досить відомою. Пісню спеціально для Ірми написали Григорій Горін і Аркадій Арканов та композитор Костянтин Певзнер[3].
В 1965 році на фірмі «Мелодія» випущений перший міньйон[5] юної виконавиці. До нього увійшли «Оранжевая песня», а також пісні «Дело было в январе», «Топ-топ» та «Это что за ученик?».
У 1967 році на Польському телебаченні був знятий 15-хвилинний музичний фільм «Recital» (реж. Костянтин Чичішвілі)[6], в якому 9-річна Ірма виконувала джазові стандарти.
У 1969 році знялася в музичному телевізійному фільмі Лариси Шепітько «Близько тринадцятої години ночі».
Навчалася Ірма Сохадзе у музичній школі міста Тбілісі для обдарованих дітей. У 1974 році закінчила її з золотою медаллю. Вступила до консерваторії по класу фортепіано і паралельно на музикознавче відділення теоретичного факультету. У 1979 році закінчила консерваторію з червоним дипломом.
У 1988 році Ірма Сохадзе вперше вивела на сцену Діану Гурцкую. У тому ж році написала монооперу, яку повинні були поставити в Театрі оперети в Москві, однак постановка не здійснилася[7].
Двадцять п'ять років працювала на Першому (державному) грузинському телеканалі. Починала Ірма Сохадзе з посади молодшого редактора. Була редактором багатьох авторських програм («Музичний октагон» та інших). Організовувала на телебаченні благодійні акції-марафони (збір коштів для дітей-сиріт, біженців з Абхазії). Пішла з посади заступника генерального директора.
Дає благодійні концерти в Тбілісі. У квітні 2008 року в рамках «народної дипломатії» дала концерт в Москві. Виступила за нормалізацію російсько-грузинських відносин[8].
Родина
Заміжня. Дві доньки.
Нагороди
Примітки
- ↑ საქართველოს ბიოგრაფიულ ლექსიკონში: ირმა სოხაძე
- ↑ Night in Tunisia; Blue Moon. Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2020.
- ↑ а б Лучшие песни. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 17 лютого 2012.
- ↑ Оранжевая песня. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 5 квітня 2020.
- ↑ «Ирма Сохадзе» («Мелодия» 33Д—00016405-06) (discogs.com). Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ [Film dokumentalny «Recital»(пол.). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 квітня 2020. Film dokumentalny «Recital»(пол.)]
- ↑ «Оранжевое небо» преодолело границы…
- ↑ Заявление представителей грузинской общественности по отношениям с Россией. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
Посилання
- Про Ірму Сохадзе на peoples.ru [Архівовано 10 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Night in Tunisia; Blue Moon у виконанні Ірми Сохадзе [Архівовано 23 травня 2015 у Wayback Machine.]