| Ірина Жданко | |
|---|---|
| Ірина Жданко | |
| Ім'я при народженні | Ірина |
| Народилася | 9 вересня 1905 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла | 1999 Москва, Росія |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Місце проживання | Санкт-Петербург |
| Діяльність | графіка і живопис |
| Відома завдяки | живописець |
| Знання мов | російська |
| У шлюбі з | Крамаренко Лев Юрійович |
Ірина Олександрівна Жданко (9 вересня 1905, Санкт-Петербург[1] — 1999 рр.) — український живописець і графік, майстер декоративно-прикладного мистецтва.
Життєпис
Навчання і студентські роки
Протягом 1920—1927 рр. навчалась в Київському художньому інституті в майстерні монументального живопису. Вчителем Ірини Жданко на той час був Лев Юрійович Крамаренко, який в подальшому став її чоловіком. Після закінчення інституту Ірина вступає в Спілку сучасних художників України і вже в 1924 р. вона дебютує на Професійній художній виставці в Києві, що була організована Секцією образотворчого мистецтва Всеукраїнського союзу працівників мистецтв. Також вона була активною учасницею міських, республіканських, всесоюзних і зарубіжних художніх виставок.
Творчість
Своє мистецьке середовище Ірина Олександрівна розділяла з відомими митцями, зокрема з Казимиром Малевичем, Татліним, Богомазовим, Фальком тощо. ЇЇ твори — пейзажі, натюрморти, акти, які містять в собі таємницю недомовленності, власне такий ефект спричиняє швидке сновигання плям і світла, що несуть відчуття імовірності і можливості щастя.[2] Найвідоміші твори Ірини Жданко:
- Старий (1939 р., 51х31, папір, темпера)
- Дружина гончара (1969 р., 53х39, папір, темпера)
- Ніна (1976 р., 66х49, папір, темпера)
- Бейрут. Арабськй базар (1957 р., 40х50, папір, темпера, гуаш)
Примітки
- ↑ Біографія на сайті арт-галереї Nostalgie. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 червня 2016.
- ↑ Довідка про творчість на сайті бібліотеки українського мистецтва. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 29 червня 2016.