Інґрід Раґнвальдсдоттір
Народилася	не раніше 1100 і не пізніше 1110
Померла	не раніше 1161
Країна	Норвегія
Титул	королева-консорт
Рід	Стенкілі
Батько	Ragvald Ingessond
У шлюбі з	Гаральд IV, Henrik Skadelård, Ottar Birtingd і Arne Ivarrson 'Kongsmaag', Lord of Stodreimd
Діти	Інге I, Магнус II Хенріксен, Orm Ivarssond, Nicholas Arnessond, Maria (?)d[1], Margaret Haraldsdatterd[1], Margret Arnadottir av Stodreimd[2], Knud Henrikssond, Ragnvald Henrikssond і Buris Henriksend
Медіафайли у Вікісховищі

Інґрід Раґнвальдсдоттір (швед. Ingrid Ragnvaldsdotter, давньо-сканд. Ingiríðr Rögnvaldsdóttir) — шведська принцеса з династії Стенкілі, онука короля Швеції Інґе Старшого, дружина короля Норвегії Гаральда IV Ґіллі, мати короля Швеції Маґнуса Генріксена і короля Норвегії Інґе Горбаня.

Інґрід була дочкою Раґнвальда, єдиного сина шведського короля Інґе Старшого, який помер, ймовірно, ще за життя батька^[3].

Тітка Інґрід, Марґарет Фредкулла, організувала її весілля з племінником свого чоловіка, данського короля Нільса, Генріком Скаделором. Незважаючи на народження кількох синів шлюб виявився нещасливим. Інґрід намагалася втекти від чоловіка разом з коханцем, але була спіймана. У причетності до втечі Генрік звинуватив свого кузена Кнуда Лаварда, сина короля Еріка I. В 1131 році Генрік Скаделор став співучасником вбивства Кнуда Лаварда. Цей злочин призвів до повстання проти короля Нільса, яке очолив єдинокровний брат Кнуда Ерік Пам'ятний. У червні 1134 року відбулася вирішальна битва, в якій Ерік Емуне розбив війська Маґнуса Сильного, сина короля Нільса. Маґнус та Генрік Скаделор загинули.

Овдовілу Інґрід взяв у дружини союзник Еріка Пам'ятного норвезький король Гаральд Ґіллі. В 1135 році у них народився син Інґе. Водночас Гаральд Ґіллі жив з жінкою на ім'я Тора Ґуттормсдоттір. У грудні 1136 року король під час ночівлі у Тори, був убитий своїм суперником в боротьбі за владу Сіґурдом Слембе. Новими королями були проголошені немовля Інґе, син Інґрід та її трирічний брат Сіґурд, син Тори.

Третім чоловіком Інґрід став Арне Іварссон з Стодрейма, названий у сазі «вітчимом конунґа» Інґе. Крім того в Інґрід був позашлюбний син від якогось Івара Прута. Як мати короля Інґе Інґрід брала активну участь в його боротьбі за владу з численними суперниками. Згодом старший син Інґрід від Генріка Скаделора, Маґнус, на короткий час зумів стати королем Швеції. Однак у лютому 1161 року Інґе і Маґнус, один в Норвегії, інший в Швеції, були вбиті. Про подальшу долю Інґрід нічого не відомо.

1. Генрік Скаделор (пом. 1134), онук данського короля Свена II. Діти:
   1. Маґнус (пом. 1161), король Швеції (1160—1161)
   2. Раґнвальд (пом. 1161)
   3. Кнуд (пом. 1162)
   4. Буріс (пом. 1167), ярл в Ютландії
   5. Йохан (пом. 1161)
2. Гаральд IV Ґіллі (пом. 1136), король Норвегії (1130—1136). Син:
   1. Інґе Горбун (1135—1161), король Норвегії (1136—1161)
3. Арне Іварссон із Стодрейма. Діти:
   1. Інґе
   2. Ніколас (пом. 1225), єпископ Осло
   3. Філіпп
   4. Марґарита, мати Філіппа Сімонссона

Від зв'язку з Іваром Прутом — син Орм Іварссон.

• Сноррі Стурлусон. «Коло Земний» Сага про Магнуса Сліпому і Харальде Гіллі [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Сноррі Стурлусон. «Коло Земний» Сага про синів Гаральда Гіллі [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• NORSK BIOGRAFISK LEKSIKON. Ingerid Ragnvaldsdatter [Архівовано 8 травня 2019 у Wayback Machine.](норв.)