 | |
|---|---|
Інфліксімаб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Химерні мишачі-людські IgG1 моноклональні антитіла до фактору некрозу пухлини | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L04 |
| PubChem | |
| CAS | 170277-31-3 |
| DrugBank | DB00065 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C6428H9912N1694O1987S46 |
| Мол. маса | 40000 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 92% |
| Метаболізм | Ретикулоендотеліальна система |
| Період напіввиведення | 9,5 діб |
| Екскреція | НД |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | РЕМИКЕЙД®, «Сентокор Б.В.»/«Мерк Шарп і Доум Інтернешнл ГмбХ»,Нідерланди/Сінгапур UA/4904/01/01 25.08.2011-25/08/2016 |
Інфліксимаб[1] ( лат. Infliximabum; МНН Infliximab) — синтетичний препарат, який є химерним моноклональним антитілом щодо фактору некрозу пухлини[1][2][3], та застосовується внутрішньовенно.[4][5]
Історія
Дослідження інфліксимабу розпочалися після відкриття дослідницькою групою на чолі із грецьким біологом Георгом Коліасом ролі фактору некрозу пухлини у патогенезі ревматоїдного артриту на трансгенних тваринних моделях.[6][7] Уперше інфліксимаб розроблений та досліджувався Юньмінь Лі та Яном Вільчеком із медичної школи Нью-Йоркського університету, пізніше дослідження нового препарату продовжила американська компанія «Centocor» (яка натепер є підрозділом «Janssen Biotech»).[8] Випуск препарату розпочала компанія «Janssen Biotech», пізніше також «Schering-Plough» у США, в Японії «Mitsubishi Tanabe Pharma», в Китаї «Xian Janssen».[9] У 1998 році інфліксимаб під торговою назвою «Ремикейд» зареєстрований FDA у США, у 1999 році зареєстрований у Європейському Союзі. Із 2001 року препарат допущений до використання в Україні.[2] Також у Європі, США, Індії та Японії зареєстровані біологічні аналоги інфліксимабу.[10][11][12]
Фармакологічні властивості
Інфліксимаб — синтетичний лікарський препарат, який є химерним IgG1 моноклональним антитілом (на 75 % складаються із людського білка, і на 25 % — із мишачого[13]) до фактору некрозу пухлини-альфа. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні інфліксимабу як із розчинними, так і з мембраноасоційованими формами фактору некрозу пухлини, що призводить до зниження його функціональної активності. Оскільки ФНП може спричинити запуск хронічного запального процесу, та сприяє розвитку різноманітних автоімунних захворювань[5][2], то застосування інфліксимабу блокує активність фактору некрозу пухлини[4][5] та спричинює розрив ланцюга реакцій хронічного запалення, що призводить до зупинки розвитку патологічного процесу та покращення стану хворого.[2]Інфліксимаб специфічно діє лише на ФНП-альфа, та не діє на інші цитокіни, зокрема на лімфотоксин (ФНП-бета) — цитокін, який використовує ті ж рецептори, що й ФНП-альфа.[5][3] Інфліксимаб також знижує концентрацію в крові інтерлейкіну−1, інтерлейкіну−6, інтерлейкіну−8, моноцитарного хемоатрактантного білку-1, оксиду азоту, металопротеїназ (колагенази, стромелізину), та інших індукторів запалення та тканинної деструкції. Інфліксимаб застосовується при системних та автоімунних захворюваннях: ревматоїдному артриті[4][13] (переважно разом із метотрексатом)[2][3], анкілозуючому спондилоартриті[14], псоріатичному артриті[15], хворобі Крона[16][17] (у тому числі в дітей[13]), неспецифічному виразковому коліті.[18][19] Описано застосування препарату при синдромі Бехчета[20] та синдромі Кавасакі.[21] Хоч інфліксимаб і не рекомендований при застосуванні під час вагітності, при його застосуванні у вагітних не спостерігається збільшення несприятливих результатів вагітності або виникнення вад розвитку в дітей.[22] Застосування інфліксимаба, щоправда, може супроводжуватися реактивацією латентної туберкульозної інфекції, тому перед початком його застосування необхідно ретельне обстеження хворих на наявність туберкульозної інфекції.[2][5]
Фармакокінетика
Інфліксимаб швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенного застосування, біодоступність препарату становить 92 % (вважається, що 8 % інфліксимабу втрачається у шприці). Інфліксимаб метаболізується у ретикулоендотеліальній системі. Шляхи виведення інфліксимабу з організму не визначені. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 9,5 діб, і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності, а також у хворих різних вікових груп.
Показання до застосування
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Інфліксимаб застосовується при ревматоїдному артриті (переважно у комбінації з метотрексатом), анкілозуючому спондилоартриті, псоріатичному артриті, хворобі Крона та неспецифічному виразковому коліті.[5][3]
Побічна дія
При застосуванні інфліксимабу побічні ефекти спостерігаються досить часто (приблизно у 60 % випадків застосування). Серед побічних ефектів препарату найчастішими є[5][3]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — висипання на шкірі, свербіж шкіри, гіпергідроз, алопеція, еритема або знебарвлення шкіри, зміни з боку нігтів, набряк обличчя або губ, набряк китиць, гарячка, дерматит, грибковий дерматит, кропив'янка, бородавки, фурункульоз, бешиха, вовчаковий синдром, лімфаденопатія.
- З боку травної системи — нудота, блювання, діарея або запор, біль у животі, холецистит, хейліт, порушення функції печінки, гастроезофагеальний рефлюкс.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, нервозність, сонливість, втрати свідомості, тривожність, амнезія, депресія, психози.
- З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія або гіпотензія, ціаноз, аритмії, брадикардія або тахікардія, периферичні набряки, тромбофлебіт, васкуліт, периферична ішемія, припливи крові, носова кровотеча, кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт.
- З боку опорно-рухового апарату — артралгії, міалгії.
- З боку дихальної системи — часто кашель, бронхіт, задишка, синусит, респіраторний дистрес-синдром, пневмонія, інфекції верхніх дихальних шляхів; рідко бронхоспазм, плеврит, набряк легень.
- З боку сечостатевої системи — пієлонефрит, інфекції сечових шляхів, вагініт.
- Інфекційні ускладнення — сепсис, реактивація латентних інфекцій, (включаючи вірусний гепатит, туберкульоз, герпетичні інфекції та інші бактеріальні, грибкові, вірусні та протозойні інфекції), грипоподібний синдром, абсцеси.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, лімфоцитоз, лімфопенія.
- Інші побічні ефекти — лімфопроліферативні захворювання, утворення аутоантитіл, реакції в місці введення препарату.
Протипоказання
Інфліксимаб протипоказаний до застосування при підвищеній чутливості до препарату та до білків миші, і при важких інфекційних процесах (сепсис, туберкульоз, хронічні вірусні гепатити, абсцеси), важкій серцевій недостатності.[5][3]
Форми випуску
Інфліксимаб випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину у флаконах по 0,1 г.[1][23]
Синоніми
Remicade, Flixabi, Inflectra, Remsima, Zessl
Примітки
- ↑ а б в ІНФЛІКСИМАБ (INFLIXIMABUM)
- ↑ а б в г д е РЕМИКЕЙД (ІНФЛІКСИМАБ) зареєстровано в Україні. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 січня 2017.
- ↑ а б в г д е http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1255 [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в Опыт лечения ревматоидного артрита препаратом Ремикейд (инфликсимаб) (РМЖ) [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и Инфликсимаб [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Keffer J, Probert L, Cazlaris H, Georgopoulos S, Kaslaris E, Kioussis D, Kollias G (Грудень 1991). Transgenic mice expressing human tumour necrosis factor: a predictive genetic model of arthritis. The EMBO Journal. 10 (13): 4025—31. PMC 453150. PMID 1721867. (англ.)
- ↑ Brenner D, Blaser H, Mak TW (Травень 2015). Regulation of tumour necrosis factor signalling: live or let die. Nat Rev Immunol. 15 (6): 362—74. doi:10.1038/nri3834. PMID 26008591. (англ.)
- ↑ Knight DM, Trinh H, Le J, Siegel S, Shealy D, McDonough M, Scallon B, Moore MA, Vilcek J, Daddona P (Листопад 1993). Construction and initial characterization of a mouse-human chimeric anti-TNF antibody. Mol. Immunol. 30 (16): 1443—53. doi:10.1016/0161-5890(93)90106-L. PMID 8232330. (англ.)
- ↑ Remicade Becomes First Anti-TNF Biologic Therapy to Treat One Million Patients Worldwide (Пресреліз). Johnson & Johnson. 6 листопада 2007. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 14 листопада 2009. (англ.)
- ↑ В ЕС одобрен бионалог препарата Ремикейд — средство Фликсаби [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Serebrov, Mari. Epirus racks up its first biosimilar approval in India. BioWorld. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 26 жовтня 2014. [Архівовано 2014-10-29 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Pfizer-expects-major-biosimilar-impact-but-not-immediately. [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в Ювенильный артрит: возможности медикаментозного и немедикаментозного лечения на современном этапе [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Анкілозивний спондилоартрит (укр.). lib4.net. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 13 травня 2012 року. [Архівовано 2012-05-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Kavanaugh AF, Ritchlin CT; GRAPPA Treatment Guideline Committee (Липень 2006). Systematic review of treatments for psoriatic arthritis: an evidence based approach and basis for treatment guidelines. J. Rheumatol. 33 (7): 1417—21. PMID 16724373.
{{cite journal}}: Пропущено|author2=(довідка) (англ.) - ↑ Инфликсимаб — новый этап в лечении болезни Крона [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Hanauer SB, Feagan BG, Lichtenstein GR, Mayer LF, Schreiber S, Colombel JF, Rachmilewitz D, Wolf DC, Olson A, Bao W, Rutgeerts P (Травень 2002). Maintenance infliximab for Crohn's disease: the ACCENT I randomised trial. Lancet. 359 (9317): 1541—9. doi:10.1016/S0140-6736(02)08512-4. PMID 12047962. (англ.)
- ↑ Медикаментозное лечение язвенного колита [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ НЕСПЕЦИФИЧЕСКИЙ ЯЗВЕННЫЙ КОЛИТ: СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ДИАГНОСТИКЕ И ЛЕЧЕНИЮ [Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Sfikakis PP (Листопад 2002). Behçet's disease: a new target for anti-tumour necrosis factor treatment. Ann. Rheum. Dis. 61 Suppl 2 (Suppl 2): ii51—3. doi:10.1136/ard.61.suppl_2.ii51. PMC 1766720. PMID 12379622. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 25 січня 2017. (англ.)
- ↑ Инфликсимаб в лечении болезни Кавасаки [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Применение адалимумаба и инфликсимаба не приводит к развитию неблагоприятных исходов беременности [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ (рос.)INFLIXIMAB (ИНФЛИКСИМАБ) [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- РЕМИКЕЙД mozdocs.kiev.ua
- Інфліксимаб rlsnet.ru [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)