Інтермецо (італ. intermezzo, від лат. intermedius — що знаходиться посередині, проміжний) — невелика музична п'єса, що розташовується зазвичай всередині циклічного твору і служить для зв'язки між частинами. В історії музики можна виділити кілька типів інтермецо:

1. В середньовічній музиці як частина пасіонів, що використовувалась як перехід між сценами
2. Комічна музично-драматична вставка, що виконувалася у перервах між діями італійської опери серіа XVII ст. З часом з таких вставок з'явився новий жанр — опера буффа. Більшість тогочасних опер, виданих в Італії і Франції, містили так званий intermèdes, а саме: балет з вокальною музикою. Вони, поряд з придворним балетом, породили нову форму балетного спектаклю.
3. В музично-драматичних творах починаючи з XIX століття інтермеццо може бути будь-яка невеличкий вставний інструментальний або вокально-інструментальний номер. Інструментальні інтермеццо є в таких операх, як «Сільська честь» П. Масканьї, «Царева наречена» М. А. Римського-Корсакова, «Лулу» Берга, вокально-інструментальне — в опері «Гравець» С. Прокоф'єва. Назву «Інтермецо» отримала також двоактна опера Ріхарда Штрауса (1924).
4. Самостійна частина в сонатних циклах, зазвичай служить як перехід між двома значнішими частинами. Наприклад, інтермеццо є в таких творах, як фортепіанний концерт Р.Шумана, фортепіанний квартет Брамса соль мінор, Концерт для оркестру Б.Бартока, струнний квартет № 15 Д. Шостаковича.

З XIX століття з'явилися також інтермецо як самостійні інструментальні твори. Першим таке трактування інтермецо ввів Ф. Шуман, який написав 1832 року 6 інтермецо для фортепіано ор. 5. Пізнішими відомими прикладами п'єс цього жанру є:

• Й. Брамс — цикли інтермецо op. 116, 117, 118, 119
• К. Пендерецький — інтермеццо для 24 струнних інструментів

• Інтермедія

• Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)

• Інтермецо // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 241-242.
• Інтермеццо // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 548. — 1000 екз.
• [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n429/mode/2up Інтермецо] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 429.

Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.