Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2015)

|країна=

Інститут морських біологічних досліджень імені О. О. Ковалевського
Тип	інститут Російської академії наукd видавець відкритого доступу[d][1]
Країна	Україна
Штат працівників	447 осіб
Материнська організація	Міністерство науки та вищої освіти РФd[2]
Вебсайт: imbr-ras.ru

Інститут морських біологічних досліджень імені О. О. Ковалевського — наукова установа, створена окупаційною владою в Севастополі, на базі Інституту біології південних морів НАН України.^[3]

— біорізноманіття екосистем Світового океану;

— комплексні дослідження структури і функціювання морських екосистем і їхніх компонентів;

— вивчення антропогенного впливу на морські екосистеми з метою створення наукових основ моніторингу і прогнозування їхнього стану;

— розробка нових інформаційних технологій і систем накопичення, обробки й аналізу даних, а також підвищення наукових знань у галузі біології та екології моря;

— створення наукових основ біотехнології, раціональної експлуатації й охорони живих ресурсів моря.

— морська радіохемоекологія (керівник академік НАН України Г. Г. Полікарпов);

— екологічна біоенергетика (керівник член-кореспондент НАН України Г. Є. Шульман);

— морфологія і динаміка екосистем шельфу (керівник член-кореспондент НАН України В. Є. Заїка);

— морська санітарна гідробіологія (керівник д.б.н., професор О. Г. Миронов);

— морська екологічна паразитологія (керівник д.б.н., професор А. В. Гаєвська).

• Вивчення структурно-функціональних основ біорізноманіття морських угруповань.
• Вивчення структурно-функціональних основ продукційних процесів у гідробіонтів.
• Вивчення структури і функціювання паразитарного компонента екосистеми Чорного моря з метою збереження видового різноманіття й забезпечення екологічної безпеки.
• Дослідження та кількісна оцінка екологічної ємності чорноморських акваторій України по відношенню до забруднень ядерного і неядерного походження.
• Розробка наукових основ біотехнологій відтворення та використання морських ресурсів.

Оцінено сучасний стан біорізноманіття угруповань Чорного моря залежно від чинників середовища. Запропоновано нову концепцію про зональність життя в Чорному морі, що ґрунтується на знахідках унікальної фауни в глибинній анаеробній зоні.

Сформульовано концепцію про альтернативні метаболічні стратегії, що забезпечують біологічний прогрес тварин.

Створено оригінальну концепцію екологічного метаболізму у водних екосистемах; концепцію осмотичних трофічних мереж.

Сформовано нову галузь науки — морська радіоекологія. Обґрунтовано концепцію екологічної ємності морського середовища щодо радіоактивних і хімічних неорганічних забруднень й розроблено методологію її оцінки радіограсерними методами.

Створено новий напрям морської мікробіології — дослідження нафтоокиснювальних мікроорганізмів і процесів самоочищення моря від нафтового забруднення. Розроблено основи біофізичного ранжирування антропогенного впливу на екосистему Чорного моря.

— проект «Устрицевництво на Чорному морі»;

— проект «Розробка тест-системи для діагностики екологічного стану природних водойм в умовах антропогенного навантаження»;

— проект "Електронний інформаційний ресурс для оцінки впливу природних катаклізмів на біорізноманіття Понто-каспійського басейну.

• Методика діагностики і профілактики проктекозису — небезпечного захворювання чорноморської мідії в умовах її культивування.
• Технологія з виробництва біологічно активних домішок до їжі «Спіруліна кримська, що містить йод», «Спіруліна, що містить селен» та спіруліна «Екстра».
• Полівітамінна кормова домішка «Фітомікс» для сільськогосподарських тварин.

Севастопольський акваріум розташований в одній будівлі з Інститутом південних морів. Це один з найстаріших публічних акваріумів в Європі, є найстарішим морським акваріумом країни. Він був заснований у 1897 році при Севастопольській біологічній станції, є п'ятим у світі з часу його створення. У 1965 році будівлю Інституту було розширено, і водночас був побудований новий акваріум. Весною 1966 року Акваріум-музей ІнБПМ АН УРСР відкрив двері для перших відвідувачів. Його експозиція була розміщена у 3-х залах.

У цей час в Акваріумі працюють 4 зали:

• У першому залі демонструються характерні представники коралових рифів. Невеликі розміри виставлених тут акваріумів дають змогу відвідувачам докладно розглянути дрібних риб, креветок і безхребетних.
• Другий зал становлять 2 самостійні секції: чорноморську і тропічну. Тут побудовані 12 пристінних басейнів об'ємом до 7 кубічних метрів кожен і круглий басейн діаметром 9 метрів, глибиною 2,5 метра. Кожен акваріум тропічної секції має самостійну (окрему) замкнену систему для підготовки та очищення води. Такі системи дозволяють утримувати в штучних умовах навіть тропічних акул.
• У третьому залі музею зібрано велику колекцію тропічних екзотичних тварин — мешканців Індійського й Атлантичного океанів.
• У четвертому залі мешкають представники прісноводних риб і рептилій. Тут же знаходиться дуже цікавий акваріум з оранжереєю, що імітує руїни стародавнього Камбоджійського храму^[4].

• Севастопольський акваріум — офіційний сайт [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про Севастополь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про наукову організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.