Індекс соціального прогресу (Social Progress Index, SPI) — комплексний показник, який оцінює рівень соціального та екологічного розвитку країн незалежно від їхнього економічного зростання. Його було розроблено неурядовою організацією Social Progress Imperative у співпраці з економістами, включаючи Майкла Портера.

На відміну від традиційних економічних показників, як-от ВВП на душу населення, SPI фокусується саме на якості життя та соціальному розвитку. Це дозволяє краще оцінити добробут населення, особливо в країнах, де високі економічні показники не завжди корелюють із високим рівнем соціального прогресу.

Індекс соціального прогресу використовується для аналізу політики, визначення пріоритетів розвитку та порівняння рівня життя в різних країнах. Він охоплює понад 160 країн.

Станом на 2021 рік, Україна демонструвала позитивну динаміку в рейтингу Індексу соціального прогресу (Social Progress Index, SPI). Згідно з даними Міністерства соціальної політики України, у 2021 році країна піднялася на 15 позицій, посівши 48-ме місце серед 168 країн зі значенням індексу 75,78.^[1] У 2020 році Україна займала 63-тє місце серед 163 країн зі значенням індексу 73,38, що свідчило про підйом на 17 позицій порівняно з попереднім роком. Однак, за даними на 2022 рік, Україна опустилася на 59-те місце з показником 70 балів. Для порівняння, сусідні країни посіли такі місця: Польща — 36-те, Угорщина — 40-ве, Румунія — 44-те, Молдова — 49-те.

SPI вимірює три основні складові:

1. Основні потреби людини (Basic Human Needs):
   • Доступ до харчування та базового медичного обслуговування
   • Доступ до безпечної води та санітарії
   • Житлові умови
   • Безпека особистості
2. Основи добробуту (Foundations of Wellbeing):
   • Доступ до базової освіти
   • Доступ до інформації та комунікацій
   • Стан здоров'я та екологія
   • Якість довкілля
3. Можливості (Opportunity):
   • Особисті права
   • Особиста свобода і вибір
   • Інклюзивність
   • Доступ до вищої освіти

Зазвичай країни Скандинавії (Норвегія, Швеція, Данія, Фінляндія) займають лідируючі позиції через високий рівень добробуту, соціального захисту та громадянських прав.

Країни з низьким рівнем розвитку (наприклад, Афганістан, Чад, Центральноафриканська Республіка) мають найнижчі показники через бідність, політичну нестабільність та слабку соціальну інфраструктуру.

• Не враховує економічні фактори, що може створювати неповну картину.
• Дані можуть мати затримку, оскільки багато соціальних показників оновлюються не щороку.
• Культурні та регіональні відмінності можуть впливати на оцінки певних аспектів (наприклад, прав і свобод).

• Валовий національний продукт
• Дефлятор ВВП

Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Міністерство соцiальної політики України. Міністерство соцiальної політики України (укр.). Процитовано 9 лютого 2025.