Імре Шлоссер
Особисті дані
Повне ім'я	Імре Шлоссер-Лакатош
Народження	11 жовтня 1889(1889-10-11)
	Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть	19 липня 1959(1959-07-19) (69 років)
	Будапешт, Угорщина
Поховання	Фаркашреті
Громадянство	Угорщина
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1901–1905	«Ремені»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1905–1915 ФТК 159 (264) 1915–1922 МТК 119 (135) 1925–1926 «Вінер АК» 17 (6) 1926–1927 «Ференцварош» 14 (11) 1927–1928 «Будаї 33» 9 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1906–1927 Угорщина 68 (59)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1923 «Норрчепінг» 1924–1925 «Вісла» 1925–1926 «Вінер АК» 1928–1929 «Вісла»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Імре Шлоссер у Вікісховищі

Імре Шлоссер-Лакатош (угор. Schlosser-Lakatos Imre; 11 жовтня 1889, Будапешт — 19 липня 1959, Будапешт) — угорський футболіст та тренер. Грав на позиції нападника. 42-е місце у рейтингу IFFHS «Найкращі футболісти Європи 20 століття».

Народився 11 жовтня 1889 року в Будапешті, у родині переселенців з Австрії. Перші кроки у футболі робив у дитячій команді «Ремені».

1906 року Імре вдягає футболку ФТК і дебютує у великому футболі на позиції лівого напівсереднього нападника. З 1908/09 грає на місці центрального форварда. У цьому сезоні команда виграє найпрестижніший турнір Австро-Угорської імперії — кубок виклику. У фіналі перемога над «Вінер Шпорт-Клубом» (2:1), а Шлоссер забив переможний гол. У ті часи клуб виграє вісім чемпіонатів з десяти (в тому числі два неофіційних)^[1], а сам Імре — шість разів найкращий бомбардир ліги та чотири — європейських національних чемпіонатів^[2] В сезоні 1910/11 більше нього забила лише одна команда ліги — «Тереквеш»^[3] (38 проти 44). В чемпіонаті за ФТК провів 159 матчів і забив 264 голи. З врахуванням інших турнірів та товариських зустрічей — 302 матчі і 453 голи.

Восени 1915 року переходить до МТК. В сезоні 1916/17 забиває 38 голів і знову найкращий голеадор турніру. В чемпіонаті 1917/18 МТК забиває 147 голів в 22 матчах, а пара форвардів Шаффер — Шлоссер вражає ворота суперників 83 рази. З Імре клуб займає тільки перше місце в лізі, виграно шість чемпіонатів Угорщини та неофіційний чемпіонат часів першої світової війни^[1]. За сім сезонів в МТК провів 119 матчів і забив 135 голів.

У сезоні 1917/18 поліпшив досягнення Стіва Блумера і тривалий час був найкращим бомбардиром національних чемпіонатів з футболу. Його досягнення зуміли перевершити два європейці (Йозеф Біцан і Ференц Пушкаш) та три бразильці (Пеле, Ромаріо і Роберто «Динаміт»). Останні здебільшого забивали в лігах каріока та пауліста, ніж в чемпіонаті Бразилії. За середньою результативністю посідає третє місце (1,31 гола за матч), попереду — Фернанду Пейротеу (1,68) та Йозеф Біцан (1,52).

У 1923 році очолює тренерський штаб шведського «Норрчепінга». В сезоні 1924/25 — головний тренер польської «Вісли». В наступному сезоні виконує обов'язки граючого тренера австрійського] «Вінер АК», на полі проводить 17 матчів і забиває 6 голів.

На рік повертається у свій перший клуб, «Ференцварош». Команда виграє лігу та національний кубок. Для Шлоссера — це 16-й переможний чемпіонат^[1].

Завершив виступи на футбольному полі у складі команди «Будаї 33»^[4] (1927/28), провів девять матчів та одного разу вразив ворота суперника.

Всього в національних чемпіонатах провів 318 матчів і забив 417 голів.

У сезоні 1928/29 повернувся до тренерської діяльності, вдруге очолював краківську «Віслу».

7 жовтня 1906 дебютював у національній команді проти збірної Богемії (4:4). Перший гол за збірну забив у наступному матчі, з командою Австрії. В головній угорській команді грав на позиції лівого напівсередрього нападника.

На Олімпіаді 1912 його збірній не поталанило з жеребом. Перший матч проти найсильнішої команди того часу, Англії (поразка 0:7). Потім перемоги над Німеччиною та Австрією, і підсумкове п'яте місце. Імре на цьому турнірі грав під прізвищем Лекетуш і забив чотири голи.

Через тиждень у Москві угорці грали проти збірних міста (9:0) та Росії (12:1). У цих матчах Шлоссер забив сім голів.

Останній матч за збірну Угорщини провів 10 квітня 1927 року, його команда поступилася Австрії з рахунком 0:6.

Усього за національну збірну забив 59 голів у 68 матчах. Це третій результат в історії збірної Угорщини. В її складі більше забивали лише бомбардири «золотої команди» 50-х років: Ференц Пушкаш (84 голи) та Шандор Кочиш (75)^[5]. Окрім Шлоссера, понад 50 забитих м'ячів за збірну у 20-х роках минулого століття зумів забити лише данський форвард Поуль Нільсен (52 голи). Зараз посідає 14-е місце серед найкращих бомбардирів національних збірних^[6].

• Чемпіон Угорщини (13): 1907, 1909, 1910, 1911, 1912, 1913, 1917, 1918, 1919, 1920, 1921, 1922, 1927
• Переможець неофіційних чемпіонатів (3): 1914 (о), 1915 (в), 1915 (о)^[1]
• Володар кубка Угорщини (2): 1913, 1927
• Володар кубка виклику (1): 1909

• Кращий бомбардир європейських національних чемпіонатів (4): 1911, 1912, 1913, 1914
• Кращий бомбардир чемпіонату Угорщини (7): 1909 (30), 1910 (19), 1911 (38), 1912 (34), 1913 (33), 1914 (21), 1917 (38)
• 42-е місце у рейтингу IFFHS «Найкращі футболісти Європи 20 століття».
• 6-те місце в рейтингу IFFHS «Найкращі бомбардири національних чемпіонатів світу»: 417 голів голів.^[7]

• Дмитро Гребенщиков. Перша європейська суперзірка [Архівовано 23 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Імре Шлоссер на сайті footballplayers.ru [Архівовано 27 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Статистика виступів за збірну Угорщини на RSSSF [Архівовано 11 червня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)