Імперські вибори — процес обрання Римського короля, який після коронації Папою отримував титул імператора Священної Римської імперії. Вперше проведені у XIII столітті. Юридично чітку процедуру імперських виборів запровадила Золота булла, видана імператором Карлом IV Люксембургом у 1356 році[1]. Вибирали нового імператора 7 курфюрстів, з 1623 року — 8, з 1692 — 9.
Курфюрсти
Вперше посада курфюрста запроваджена у XIII столітті. Курфюрсти володіли винятковим правом обирати монарха Священної Римської імперії. До курфюрстів належали як світські, так і релігійні правителі[2][3].
Духовні курфюрсти
.svg){kind=small}
Світські курфюрсти
Зміни XVII століття
Герцог Баварський — дім Віттельсбахів, яким надано титул курфюрста у 1623 році замість курфюрста Пфальцу після Чеського повстання.
Герцог Брауншвейг-Люнебурзький, також відомий як курфюрст Ганновера — титул надано родині Вельфів у 1692 році. З 1714 року посаду обіймає король Великої Британії.
Процедура виборів
Перший етап імперських виборів — Königswahl. Під час цього етапу спеціальний виборчий орган — Gremium — визначає кандидатів на посаду імператора Священної Римської імперії. Під час другого етапу курфюрсти безпосередньо голосують за одного з кандидатів. Після виборів відбувалися так звані Wahlkapitulation, виборчі капітуляції, тобто своєрідний контракт між монархом та імперією, присяга імператора[2].
Примітки
- ↑ Internet History Sourcebooks Project. sourcebooks.fordham.edu. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 15 березня 2022.
- ↑ а б the Holy Roman Empire. www.heraldica.org. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 15 березня 2022.
- ↑ Kurfürsten – Historisches Lexikon Bayerns. www.historisches-lexikon-bayerns.de (нім.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.