Імператор Сусюн
яп. 崇峻天皇
Народився	6 століття  Провінція Ямато, Wakokud
Помер	12 грудня 592  Shiki districtd, Wakokud  ·колота рана
Поховання	Akasaka Tennōzan Kofund
Країна	Японія
Діяльність	правитель
Знання мов	японська
Посада	імператор Японії
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Імператор Кіммей
Мати	Сога-но Оане-но-кіміd
Брати, сестри	Імператор Суйко, Anahobe no Hashihito no Himemikod, Imperial Prince Sakurawid, Imperial Prince Iso no Kamid, Imperial Prince Iso no Kami Bed, Imperial Prince Amatsukabe Anahobed, Imperial Prince Katsurakid, Імператор Бідацу і Імператор Йомей
У шлюбі з	Ōtomo no Kotekod і Кавакамі-но-ірацумеd
Діти	Hachikod
Медіафайли у Вікісховищі

Імператор Сусю́н (яп. 崇峻天皇, すしゅんてんのう, сусюн тенно; ? — 12 грудня 592) — 32-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 9 вересня 587 — 12 грудня 592^[1].

Був дванадцятим сином імператора Кіммея і молодшою дитиною від наложниці (молодшої дружини) Оане но-кімі^[2]. Замолоду звався принцем Хацусебе.

У 587 році ймовірно внаслідок змову загинув імператор Йомей, що був також двоюрідним братом Хацусебе за жіночою лінією, оскільки їх матері були рідними сестрами. Очільник змови Мононобе но Морія планував поставити на трон принца Амацукабе Анахобе. Проти останнього за підтримки роду Соґа виступив принц Хацусебе, якого було оголошено імператором. У битві при Сігісані прихильники останнього на чолі із Соґа но Умако перемоги Мононобе но Морію, який загинув. Також було вбито Анахобе.

Його резиденція розташовувалася у палаці Курахасі но Мія в гірські частині куні Ямато. Невдовзі стикнувся з надзвичайним посиленням впливу Соґа но Умако на державні справи, якого підтримувала імператриця-удовиця Мікекасії-хіме. Разом з тим відбувається поширення буддизму всією країною. Імператор фактично нічого не міг цьому протидіяти.

При цьому ймовірно планував спиратися на рід Отомо, на представниці якої був одружений. 588 року імператор намагався протидіяти будівництву великого буддистського монастиря Асукадера, ініціатором якого був Соґа но Умако.

589 року імператор відправив сановників до Східногірського, Східноморського і Північноземного країв з метою демаркації кордонів з племенами емісі. Також в них була впроваджено систему куні но-міяцуко (імператорських губернаторів) у східних провінціях і поворотним моментом у місцевому правлінні.

591 року відправив 20-тисячне військо проти корейської держави Сілла, намагаючись повернути Міману. Але похід був невдалий через військові труднощі та фактичний саботаж з боку роду Соґа, який побоювався військового зіткнення з імперією Суй на Корейському півострові.

Разом з тим Сусюн все більше обурюватися на вплив Соґа но Умако і планував відсторонити того від посад. У відповідь 592 року останній наказав Яматоноая но Кома вбити імператора. Той факт, що його поховали в той самий день, коли він загинув, і що не було жодного мавзолею чи гробниці, немає жодного іншого прикладу цього в історії японських імператорів. За цим Соґа но Умако звів на трон свою небогу і доньку імператора Кіммея — принцесу Нукатабе.

Сусюн мав 1 молодшу дуржину і 3 наложниць, які народили трьох дітей (2 синів і 1 доньку)

• 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
• 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

• Список Імператорів Японії(яп.)

Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.