Імматрикуляція (лат. Immatriculare — «внести у матрикул») — процес прийому до студентського братства, урочистий прийом нових студентів на перший рік навчання, посвячення в студенти.^[1].

Основою церемонії є складання обіцянки. Університетські обітниці, ймовірно, розвинулися з давніх часів, коли відігравали особливо важливу роль. У середні віки і до XVIII століття університети мали власну юрисдикцію (судову владу) і функціонували майже як держава в державі, академічна республіка зі своїми законами, правоохоронною та судовою владою. Після зарахування студент підпорядковувався цій юрисдикції. У зв'язку із записом до реєстру студентів також призначався прецептор — викладач університету, який мав направляти та підтримувати студента під час навчання. Якщо учень не досяг повноліття, наставник також брав на себе батьківську опіку^[2]. У наш час університетські церемонії та обітниці значно спростилися, а в багатьох країнах вони були повністю скасовані. В Україні ця традиція частково зберігається і, зокрема, діє у Львівському університеті^[3]

Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.