Ізолятор — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.@ пошук посилань саме сюди

Ізоля́тор (від нім. Isolator) — слово, що має такі значення:

• Ізолятор — діелектрик, що погано проводить електричний струм, тепло тощо.
  • Ізолятор Мотта
• Ізолятор — порцеляновий, пластмасовий виріб для кріплення проводів, шин та частин приладів, які знаходяться під електричною напругою. Розрізняють: лінійні — для кріплення проводів до опор ЛЕП; стаціонарні — для монтажу струмопровідних частин у розподільчих установках (РУ); апаратні — для кріплення і розділення деталей в електричних апаратах та машинах.
• Ізолятор — металевий відрізок короткозамкнутої на одному кінці 2-провідної або коаксіальної лінії довжиною ¼ довжини робочої радіохвилі. Має дуже великий електричний опір на другому кінці лінії. Використовується як опора НВЧ-конструкцій або як штучний зазор (обрив) на лінії.
• Ізолятор — камера попереднього утримання затриманих:
  • Ізолятор тимчасового тримання
  • Слідчий ізолятор
• Ізолятор — спеціальна палата, бокс, що використовується для карантину та лікування хворих на висококонтагіозні захворювання. Має герметичні двері, або має окремий вхід з вулиці, окремий санвузол, витяжну вентиляцію.
• Ізолятор - жаргонний шаховий термін на позначення ізольованого пішака, тобто такого, поряд із яким на двох сусідніх вертикалях відсутні інші пішаки, які могли б його підтримати, що робить самого такого пішака слабким, а поле перед ним зручним для розміщення ворожих фігур.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила улаштування електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. Київ. — 2001.