Ізмаїльський морський порт | |
---|---|
![]() Головний вхід до Ізмаїльського порту | |
Розташування | |
Країна | ![]() |
Розташування | Ізмаїл, Одеська область, Україна |
Координати | 45°20′20.8″ пн. ш. 28°47′50.5″ сх. д. / 45.339111° пн. ш. 28.797361° сх. д. |
Інформація | |
Відкритий | 7 серпня (26 липня) 1813 |
Загальна площа | 107,5 га |
Директор ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» | Віталій Левченко |
www.izmport.com.ua | |
Мапа | |
![]() |
Ізмаї́льський морськи́й торгове́льний порт — державне підприємство у галузі морського транспорту — багатопрофільний порт, розташований в акваторії Кілійського гирла ріки Дунай. Підпорядковується Міністерству транспорту та зв'язку України. Є важливим транспортним вузлом України. Відповідно до Закону України «Про морські порти України» функції адміністрації морського порту виконує Ізмаїльська філія державного підприємства Адміністрації морських портів України (АМПУ)[1].
Кількість працівників (2009) – 2520 осіб.
Історія
7 серпня (26 липня) 1813 року в Ізмаїлі за рішенням князя Куракіна створюється карантинна контора. Ця дата вважається початком відліку портової історії. А вже 6 жовтня 1828 рокуза старим стилем Сенат дарує порту право на вільну торгівлю. На його території починає діяти митниця. Через порт Ізмаїла везли пшеницю, рибу, шерсть, сало, мед — продукцію Бессарабії. У порт заходили австрійські, англійські, турецькі, сардинські, грецькі, російські судна — до 150 суден на рік.
У результаті Кримської війни в період 1856 — 1878 років Ізмаїл входить до складу Молдовського князівства. У 1878 — повертається під владу Російської імперії. За умовами Брест-литовського мирного договору порт переходить під владу Румунського королівства.
До кінця XIX ст. пристані на території порту були не облаштовані. Перша кам'яна набережна довжиною близько 300 м з пристанями для іноземних та російських торгових суден з'явилася у 1892 році.
Ізмаїльський порт названо головним портом Бессарабії у звіті головного інженера Новоросійських комерційних портів за 1893 рік — протягом року порт відвідали 418 суден, одного тільки хліба було вивезено понад 4 мільйонів пудів.

За умовами Брест-Литовського миру з весни 1918 року Ізмаїл увійшов до складу Румунського королівства. З 28 червня 1940 року порт підпорядковується Чорноморському пароплавству у складі УРСР. У лютому 1940 року він під'єднується до мережі залізничних шляхів (станція Арциз).
З 1 січня 1945 року порт входить до Радянського Дунайського Державного пароплавства. У післявоєнні роки порт був відновлений та реконструйований (споруджені нові причали, склади, розвиток отримала механізація, порт освоював нові методи і технології переробки вантажів). З 1977 року закінчилось будівництво 2 завантажувального району.
Порт Ізмаїлу за свою двохсотлітню історію був російським, турецьким, румунським, радянським. З набуття незалежності — український — самостійне державне підприємство України зареєстровано у 1994 році[2].
Портові потужності

Ізмаїльський морський торговельний порт є багатопрофільним портом, здатним переробляти до 8,5 000 000 тонн вантажів в рік. Порт має в розпорядженні 24 причала. Максимальна осадка суден — 7 метрів, довжина — 150 метрів, ширина — 30 метрів. Крім того, порт має в розпорядженні навантажувальну і розвантажувальну техніку: портальні вантажопідйомні крани (вантажопідйомністю до 40 тонн) та автонавантажувальники (вантажопідйомністю до 25 тонн).
25 березня 2015 року в акваторії порту розпочалися роботи з днопоглиблення (яке перед цим проводилося тут більш ніж 6 років тому). Фахівці та земснаряд прибули до Ізмаїла з Маріуполя. За словами прес-служби Адміністрації морських портів України, глибини в Ізмаїльському порту планується довести до паспортних 4,5 м. Всього буде вийнято близько 300 тисяч кубометрів ґрунту[3].
12 червня 2015 року земснаряд «Меотида» поступився місцем іншому агрегату — установка «Інгульський» вже за десять днів наздогнала за обсягом виконаної праці свого попередника. Повідомляється, що «Інгульський» працюватиме в Ізмаїлі до 15 червня, а після працюватиме над гирлом «Бистре»[4].
Портовий флот
Портовий флот складається з:
- буксири;
- буксири-штовхачі;
- бункерувальники;
- нафтоналивні судна;
- суховантажні баржі;
- плавкрани;
- катера;
- судна спеціального призначення;
- понтони.
Загальна кількість плавзасобів — 57 одиниць.
Портові оператори
- ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»;
- ТОВ «Ізмаїльський елеватор»;
- ТОВ «Сервіспорт»;
- ТОВ «Вілле Форте Україна».
- ТОВ СП «Нібулон»
Суб'єкти господарювання:
- ТОВ «Ньюенерджі»;
- ТОВ «Агенція Трайтон Сервіс Україна».
Керівництво
- 1944 — 1955 — К. Боженко
- 1955 — 1968 — А. Кисельов
- 1968 — 1973 — Б. Щербина
- 1973 — 1980 — О. Кузнецов
- 1980 — 1987 — О. Тєхов
- 1987 — 2011 — В. Котельний
- 2011 — 2012 — Ю. Фуртатов
- 2012 — 2023 — А. Єрохін
- з 2023 — до т.ч. — В. Левченко
Сучасний стан
У січні 2019 року через зниження обсягів вантажоперевалки, порт перейшов на неповний робочий тиждень. Причинами, які не дали виконати планові показники, названо низький рівень води в Дунаї у другому півріччі, у зв'язку з чим було обмежено відвантаження в напрямку портів на середній і верхній ділянках річки. Станом на березень того ж року, порт повернувся на повний робочий тиждень у зв'язку із виробничою необхідністю[5].
Російсько-українська війна
В 2022 році, з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну, керівництво порту змогло налагодити роботу держстивідора в умовах війни. За цей час підприємство побило декілька своїх рекордів з перевалки. Так, у жовтні 2023 року, Ізмаїльський морський торговельний порт встановив історичний рекорд — перевантажив більш ніж 874 тисяч тон вантажів[6].
Під час дії Чорноморської зернової угоди українські річкові порти на Дунаї забезпечували близько чверті експорту зерна, вони стали основним маршрутом, через який зерно вантажилося на баржі і відправлялося до румунського чорноморського порту Констанца для подальшого транспортування[7].
У червні 2022 року почалось будівництво річкового перевантажувального терміналу (Філія «Бессарабська») ТОВ СП «Нібулон», про завершення першої черги якого було повідомлено у жовтні того ж року[8][9]. З жовтня 2022 по червень 2023 року через філію було експортовано перший мільйон тонн зернових вантажів[10].
28 червня 2023 року, згідно повідомлення Адміністрації морських портів України, порт повідомив про ініціативу щодо будівництва мультимодальних терміналів із перевантаження генеральних, навальних і наливних вантажів із розширенням наявних потужностей підприємства. Це надасть змогу збільшити обсяг вантажопереробки до 900 тис. тонн на рік[11].
Вночі з 1 на 2 серпня 2023 року збройні сили РФ атакували об'єкти портової та промислової інфраструктури Дунаю. Внаслідок обстрілу пошкоджень та руйнувань зазнали елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення. Також суттєвих руйнувань зазнала триповерхова будівля «Морвокзалу» та адміністративна будівля Дунайського пароплавства. Істотних ушкоджень зазнав елеватор в порту Ізмаїл[7]. Внаслідок атаки було пошкоджено майже 40 тисяч тон готового для відправлення зерна[12].
Соціальна сфера
Соціальна інфраструктура Ізмаїльського морського торговельного порту мала до 2013 року наступні об'єкти: гуртожиток, готель, дитсадок, їдальня, магазини, ресторан, база відпочинку «Портовик» на березі озера Ялпуг. Підприємство постійно надає благодійну матеріальну допомогу малозабезпеченим категоріям населення, інвалідам, дитячим дошкільним та медичним закладам тощо.
Див. також
Примітки
- ↑ Енциклопедія Сучасної України Стаття «Ізмаїльський морський торговельний порт». Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ Історія порту. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ Днопоглиблювальні роботи стартували в Ізмаїльському порту [Архівовано 14 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Морські судна скоро знову почнуть заходити в Ізмаїльський порт [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ В’ячеслав Воронков (6 березня 2019). Ізмаїльський морський порт виходить із «зимової сплячки». На ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» працюватимуть повний робочий тиждень (ua) . «Голос України». Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 2020-4-18.
- ↑ Не дивлячись на встановлення історичного рекорду з перевалки, в Ізмаїльський морський торговельний порт призначили нового директора. 01.06.2023, 17:44. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 1 червня 2023.
- ↑ а б Дронова атака по Одещині: окупанти суттєво пошкодили морвокзал, елеватор, зернові ангари (ФОТО, ВІДЕО). Тексти. 2 серпня 2023.
- ↑ Термінал «Нібулона» в Ізмаїлі обробив понад 160 тис. тонн вантажів у лютому. Порти України. 6 березня 2023. Процитовано 5 липня 2023.
- ↑ Звернення Андрія Вадатурського. Нібулон. 17 жовтня 2022. Архів оригіналу за 2 червня 2023. Процитовано 5 липня 2023. [Архівовано 2023-06-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Філія «Бессарабська» компанії «НІБУЛОН» експортувала перший мільйон зерна. Нібулон. 1 червня 2023. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 5 липня 2023. [Архівовано 2023-06-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Ізмаїльський порт збільшить обсяг вантажопереробки. 30.06.2023
- ↑ Нічною атакою на Ізмаїл російські окупанти знищили 40 тисяч тонн зерна. Центр журналістських розслідувань. 2 серпня 2023.
Джерела
- Енциклопедія Сучасної України Стаття «Ізмаїльський морський торговельний порт» [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.]
- АМПУ почало днопоглиблення акваторії Ізмаїльського порту власним флотом. uprom.info. Національний промисловий портал. 27 лютого 2018. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
![]() |
Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про транспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про Одеську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |