| Ємельянов Артур Станіславович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 лютого 1973 (51 рік) Донецьк |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | Суддя |
| Alma mater | ДонНУ  |
Ємельянов Артур Станіславович (народ. 27 лютого 1973, Донецьк, Донецька область) — адвокат. У минулому — суддя Вищого господарського суду України, голова Ради суддів господарських судів України, колишній в. о. та заступник голови ВГСУ, екс-голова Апеляційного господарського та Господарського судів м. Києва, колишній голова господарського суду Донецької області. Кандидат юридичних наук.
Звинувачений у створенні злочинної організації, що втручалася у систему розподілу справ під час судочинства в Україні.[1]
Біографія
Народився 27 лютого 1973 року у м. Донецьк (Донецька область). Здобув дві вищі освіти у Донецькому державному університеті (1995 — кваліфікація «юрист» на економіко-правовому факультеті, 1999 — кваліфікація «економіст» на обліково-фінансовому факультеті). У 2009 році захистив кандидатську дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук . Тема дисертації — «Правове регулювання обігу векселів у сфері господарювання».
Починав кар'єру 1992 року юристом АТ «AMS International» в Донецьку. У 1994 році працював юристом механізованої колони № 31 АТ «Південномережбуд», а потім перейшов на роботу до Кіровського відділення Укрсоцбанку в м. Донецьку . У 1995 році перейшов на аналогічну посаду до Пролетарського відділення Промінвестбанку, де починав працювати на посаді юриста та піднявся до начальника юридичного сектора.
Як розповідає сам А. Ємельянов, у судову сферу потрапив чи не випадково: присутній на одному з процесів за його (як адвоката) участю суддя запропонував подати документи та спробувати себе в кар'єрі судді.
У 2000 році А.Ємельянов Указом Президента України було призначено вперше на посаду судді арбітражного (господарського) суду Донецької області строком на п'ять років.[2] За наступні 10 років — з 2001 по 2011 роки. пройшов шлях від судді до заступника голови та голови Господарського суду Донецької області.
У 2011 році був переведений до Києва, де став спочатку суддею, а потім головою Господарського суду міста Києва. У 2012 вже працює в Київському апеляційному господарському суді, де також став головою. У 2013—2014 роках за ухвалою Верховної Ради України було переведено на посаду судді, а потім призначено заступником голови Вищого господарського суду України.[3]
Після подій 2013—2014 років відмовився від адміністративної посади, залишився на роботі у Вищому господарському суді України суддею першою (2014—2015), а потім четвертою судовою палатою ВГСУ, де працював до звільнення за вчинення «істотного дисциплінарного проступку» у 2021 р.
Розлучений, виховує двох синів та доньку.
Статки
2015 року Ємельянов задекларував у користуванні квартиру у Києві площею 84,5 м² та орендований будинок у с. Ходосівка Києво-Святошинського району площею 73,1 м ². З цінного майна в декларації вказаний годинник Breguet та мотоцикл Vespa. Зарплатня судді за місцем роботи за минулий рік склала 226 тис. грн. Ще 3 млн грн. Ємельянову зайняла колишня дружина (розлучилися у 2014 році). Рахунок у банках суддя не має, натомість готівкою тримає 2,74 млн грн., 180 тис. доларів та 70 тис. євро. Транспортних засобів, корпоративних прав на бізнес та цінних паперів не мав.[4]
Судові процеси та скандали
У 2017 році Ємельянов брав участь у конкурсі на посаду судді у новоствореному Верховному суді, але через розголос можливої причетності до протизаконних дій не був допущений до наступного етапу.[5]
Зокрема, Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що слідство має близько 7 тис. епізодів можливого втручання Ємельянова до системи розподілу справ у суді під час перебування главою Господарського суду Києва. Звинувачення ГПУ засновані на показаннях судді цього суду Алли Пригунової, яка заявила про втручання і тиск з боку Ємельянова з метою ухвалення конкретних рішень.
Ємельянов назвав процес політичним та подав позов про порушення цивільних прав до Європейського суду з прав людини, позов прийнято до розгляду[6].
У липні 2015 року в Ліхтенштейні було заарештовано рахунки панамської фірми, яку прокуратура пов'язувала із Ємельяновим. Через затягування розгляду справи в Україні справу за в Ліхтенштейні було закрито і рахунки були розморожені.[7]
Ємельянов неодноразово був фігурантом журналістських розслідувань та низки заяв про недоброчесність в українських ЗМІ.
3 березня 2021 року Вища рада правосуддя звільнила суддю Ємельянова з посади судді Вищого господарського суду за вчинення «істотного дисциплінарного проступку».[8]
3 грудня 2024 року ДБР затримали Ємєльянова за підозрою в участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією (ч. 1 ст. 255 ККУ, одержанні хабаря ч. 2 ст. 368 ККУ).[9][1] Печерський суд Києва обрав Ємельянову запобіжний захід у справі про можливе хабарництво у вигляді тримання під вартою[10].
Кар'єра
- 10.11.1994 р. — юрист механізованої колони N 31, Донецька філія АТ «Південномережбуд».
- 11.1994 р. — 03.1995 р. — юрист 1-ї категорії, Кіровське відділення Укрсоцбанку Донецьк.
- 04.1995 р. — 01.2001 р. — юрист, старший юрист, керівник сектору — старший юрисконсульт, керівник юридичного відділу — пров. спеціаліст, головний юрисконсульт, Пролетарське відділення Промінвестбанку України Донецьк.
- 01.2001 р. — н.в. — суддя (з 11.2005 — безстроково)
- 04.2005 р. — 12.2010 р. — Заступник голови Господарського суду Донецької області.
- 12.2010 р. — 01.2011 р. — Голова, Арбітражний суд Донецької області (Господарський суд Донецької області).
- 01.2011 р. — Голова, Господарський суд Києва.
- 03.2012 р. — голова, Київський апеляційний господарський суд.04.2013 р.
- 06.2018 — суддя, Вищий господарський суд України
- 03.2021 — звільнений Вищою Радою Правосуддя за вчинення «істотного дисциплінарного проступку»
- 12.2024 — відправлений під арешт на 60 діб без альтернативи внесення застави
Примітки
- ↑ а б ДБР затримало ексзаступника голови Вищого господарського суду Ємельянова. Українська правда (укр.). Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ Указ Президента України. Про призначення суддів. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 13 січня 2019. [Архівовано 2018-10-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова Верховної Ради України. Про обрання суддів. zakon0.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Декларації: Ємельянов Артур Станіславович від НАЗК (укр.). declarations.com.ua. Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019. [Архівовано 2019-01-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Судья Артур Емельянов: Генпрокуратура третий раз доказала в суде мою правоту (рос.). kp.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Судья Емельянов заявил о намерении защищать свои права в Европейском суде. ФАКТИ. 8 грудня 2016. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Лихтенштейн разморозил миллионы украинского судьи времен Януковича. www.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Скандального суддю Ємельянова звільнили. Українська правда (укр.). Процитовано 4 грудня 2024.
- ↑ Ексзаступника голови Вищого господарського суду Ємельянова затримали за хабарництво. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 грудня 2024.
- ↑ Суд заарештував ексзаступника голови Вищого господарського суду Ємельянова. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 грудня 2024.