Єдлічка Алоїз Венцеславович
нім. Alois Jedliczka
Основна інформація
Дата народження	14 грудня 1821(1821-12-14)[1] або 14 грудня 1819(1819-12-14)[2]
Місце народження	Kuklenyd, Градець-Кралове, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1]
Дата смерті	1894[2][3][…]
Місце смерті	Полтава, Російська імперія[1]
Громадянство	Російська імперія
Професії	композитор, музичний педагог
Освіта	Празька консерваторія
Діти	Єдлічка Ернст Алоїзович[5]
Брати, сестри	Єдлічка Венцеслав Венцеславович

Є́длічка Алоїз Вячеславович^[6] (Венцеславович^[7]) (нім. Alois Jedliczka; нар. 14 грудня 1821, Куклені — пом. 27 вересня 1894, Полтава) — український композитор, фольклорист, педагог, піаніст та хоровий диригент^[6]. Чех за походженням. Брат піаніста Венцеслава Єдлічки, батько піаніста Ернста Єдлічки

Народився 14 грудня 1821 року у місті Кукленах (тепер у складі міста Градець-Кралове, Чехія). 1837 року вступив до Празької консерваторії^[6], учень Діоніса Вебера і Джованні Баттіста Гордіджані. У 1842 році закінчив консерваторію та прибув до України й викладав гру на фортепіано в Полтавському інституті шляхетних дівчат^[6].

1845 року працював учителем музики у маєтку магнатів Родзянків на Полтавщині, де працював його брат — Венцеслав. 1848 року Єдлічка викладав гру на фортепіано в Чоловічій гімназії та інституті шляхетних дівчат^[6]; серед його учениць була і майбутня оперна співачка Олександра Сантагано. Брати Єдлічки пропрацювали у Полтавському інституті шляхетних дівчат понад чотири десятиліття: Венцеслав обіймав посаду старшого викладача музики з 1848 по 1879 рік, Алоїз був його помічником та вчителем італійського співу з 1848 по 1892 рік.^[8]

Помер 27 вересня 1894 року в Полтаві.

Основою творчої діяльності було збирання і обробка українських народних пісень^[6]. Підсумком величезної роботи композитора у цьому напрямі вважається збірка «100 малоросійських народних пісень» (у 2-х частинах; видавці: M.І. Бернард (1861) та П. І. Юргенсон (1862)), що містить багато цінних зразків української народно-пісенної творчості. Попурі «Квітоньки України» на теми улюблених українських пісень являє спробу автора представити українську народно-пісенну творчість в фортепіанному викладі. Мабуть, не випадково А. Єдлічка саме так назвав свій твір, адже, як зазначав відомий музикознавець Микола Гордійчук, «пісні народні… — це квітки».

Написав музику до відомої пісні «Гей була в мене коняка» (на слова Якова Щоголіва). Алоїз Єдлічка є автором фантазії «Спогад про Полтаву», зробив редакцію музики Опанаса Марковича до «Наталки Полтавки» Івана Котляревського. Записи українського фольклору Алоїза Єдлічки використовували Микола Лисенко, Ф. Колесса та інші українські композитори й музикознавці.

Твори

• Собрание малороссийских народных песен, ч. 1-2. СПБ, 1861.
• Сто малороссийских народных песен. СПБ, 1869.

• Степаненко М. Б. Єдлічка Алоїз Вячеславович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Музыкальная энциклопедия: в 6 т. / Ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Сов. энцикл. : Сов. композитор, 1973—1982;
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 238 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII — початок XX століття. — Полтава: Оріяна, 2003;
• Єдлічка Алоїз Вячеславович (Венцеславович) // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 55..