Єгудін Валерій Григорович
Основна інформація
Дата народження	29 серпня 1937(1937-08-29)[1]
Місце народження	Котовськ, МАРСР, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	4 грудня 2007(2007-12-04)[1] (70 років)
Місце смерті	Новосибірськ, Росія
Поховання	Заєльцовський цвинтарd
Громадянство	СРСР  Росія
Професії	оперний співак
Освіта	Новосибірська консерваторія
Співацький голос	тенор
Інструменти	вокал[d]
Жанри	опера
Партія	КПРС
Нагороди

Валерій Григорович Єгудін (1937–2007) — радянський російський оперний співак, театральний режисер, педагог . Народний артист СРСР (1983).

Валерій Єгудін народився 29 серпня 1937 року в Котовську (нині — Подольськ Одеської області).

Навчався у вечірній школі, потім в Красноярському обліково-плановому технікумі, де брав участь у самодіяльності: спів, конферанс, читання віршів, пародій, участь в драматичних постановках. У 1958 році отримав розподіл на роботу до тресту «Новосибірськвугілля»

У 1965 році закінчив Новосибірську консерваторію імені М. І. Глінки (клас А. П. Здановича та Л. Я. Хинчин).

З 1961 по 1963 роки — артист допоміжного складу, з 1963 по 1992 роки — соліст опери Новосибірського театру опери та балету. Всього виконав близько 60 партій. Один з найкращих виконавців оперної партії Отелло в Російській РСФР.

Як режисер відновив на сцені театру опери «Отелло» (1996) та «Пікова дама» (1998).

З 1992 по 2001 роки обіймав посаду директора Новосибірського театру опери та балету. Під його керівництвом театр досяг значних творчих успіхів, отримав категорію «Ведучий театр Росії», був удостоєний престижних премій і нагород.

Виступав на концертах.

C 1976 по 1992 роки паралельно з виступами на сцені працював завідувачем кафедри сольного співу Новосибірської консерваторії імені М. І. Глінки, з 1979 року — доцент, з 1984 — професор. Розробив курс «Історія вокального мистецтва».

Проводив майстер-класи в Академії музичних і сценічних мистецтв ім. Л. Яначека в Брно (Чехія), у Вищій школі музики Гейдельберга-Мангейма (Німеччина).

Був головою правління Новосибірського відділення Спілки театральних діячів Росії, членом правління СТД РФ .

Член КПРС з 1982 року .

Валерій Григорович Єгудін помер 4 грудня 2007 року в Новосибірську. Похований на Заєльцовському кладовищі^[2] .

• Донька — Ольга Валеріївна Єгудіна, викладачка Новосибірської консерваторії.

• Заслужений артист Російської РФСР (1970^[3].
• Народний артист РРФСР (1976)^[4].
• Народний артист СРСР (1983)
• Орден Дружби (1995)
• Медаль «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя від дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• Премія «Парадиз» новосибірського відділення Спілки театральних діячів Росії за внесок в розвиток мистецтва.

Дебютував в партії Проповідника в опері Михайа Магіденка «Стежкою грому» в 1961 році.

Відомі партії:

• 1969 — Алкіна пісня (фільм-опера) — вокал
• 1992 — Божевільний рейс — таксист

• Валерий Егудин // Черномор. здравница. Сочи. 1969. 1 августа.
• «Когда б отрадного сомненья…» / Беседу вел Ю. Ерофеев // Веч. Новосибирск. 1973. 26 января.
• Корн И. Пьер Безухов, Герман и другие // Сов. Сибирь. Новосибирск. 1975. 2 апреля.
• Григорьева Т. И классика, и современность // Веч. Москва. 1982. 14 июля.
• Городецкая И. Светлый талант // Веч. Новосибирск. 1982. 20 февраля.
• Над чем работают мастера // Сов. Россия. 1982. 2 июля.
• Александрова О. Игра состоится // Сов. культура. 1983. 30 августа.
• «Ступени эти — бесконечны…» / Интервью взяла И. Вершинина // Веч. Новосибирск. 1983. 3 декабря.
• Народные артисты СССР // Театр. 1984. № 3. С. 85.

• Інтерв'ю з Валерієм Єгудіним
• Валерій Єгудін [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] у Великій біографічній енциклопедії
• Валерій Єгудін [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] у Великому Енциклопедичному Словнику
• Директор Новосибірського театру опери та балету звільнив головного диригента за прогули [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• Помер Валерій Єгудін
• Талановитий, яскравий, неповторний