каз. Егемен Қазақстан
каз. Egemen Ķazaķstan^[1]

Країна	Казахстан[1]
Тип	щоденна газета
Мова	казахська[1]
Засновано	1919
Головний офіс	Астана
ISSN	1999-9720
egemen.kz​(казах.)
Нагороди

Єгемен Казакстан — каз. Egemen Qazaqstan / Егемен Қазақстан [jɪɡjɪˈmjɪn qɑzɑqˈstɑn] — Суверенний Казахстан) — газета, що випускається на території Республіки Казахстан. Історично газета «Егемен Қазақстан» завжди була найвпливовішим, наймасовішим виданням серед казахськомовної преси в РК.

Історія «Егемен Қазақстан» починається з випуску газети «Ұшқын» 17 грудня 1919 року в місті Оренбург. Пізніше назва газети неодноразово змінювалася.

Видання випускалося під назвами: «Еңбек туы» 1920 року, «Еңбекші казак» 1921 року, «Социалды Қазақстан» 1932 року. А 1937 року газету перейменували на «Социалистік Қазақстан», і під цією назвою вона виходила в світ 54 роки. 1991 року, коли залишалися лічені місяці до проголошення республікою незалежності, газету перейменовано на «Егеменді Қазақстан».

У цей період газету очолював відомий письменник, публіцист Шерхан Муртаза.

«Егеменді» була новим словом, яке входило в обіг і ознаменувало настання нової ери. 1 січня 1993 року після широкого обговорення, за пропозицією головного редактора газети Абіша Кекільбаєва з першого слова назви було прибрано закінчення «-ді», і назва газети змінилося на «Егемен Қазақстан». 20 березня 2018 року замість кириличної назви на обкладинці видання став використовуватися латинізований варіант «Egemen Qazaqstan»^[2]

Від вересня 2016 року видання почало випускатися з новим дизайном у кольоровому форматі.

Від початку випуску разом з перенесенням столиці Казахстану змінювалося і розташування головного офісу газети. В різні періоди редакція розташовувалася в Кизилорді і Алмати. 1999 року редакція переїхала в Астану, нову столицю Казахстану (пізніше перейменовану на Нур-Султан).

Нині головний офіс газети розташовується за адресою: місто Нур-Султан, вул. «Егемен Қазақстан» будинок 5/13. Будівлю було побудовано спеціально для редакції газети.

Від самого початку випуску у виданні працювали, очолювали і публікували свої праці видатні громадські діячі, відомі публіцисти. Серед них: Смагул Садвакасов, Жусипбек Аймаутов, Беїмбет Майлін, Сакен Сейфуллін, Мухтар Ауезов, Турар Рискулов, Ораз Жандосов. Вже в нову епоху газету «Егемен Қазақстан» очолили такі публіцисти, як: Сапар Байжанов, Балгабек Кидирбекули, Шерхан Муртаза, Абіш Кекільбаєв, Нурлан Оразалін, Саутбек Абдрахманов.

Газета має мережу власних кореспондентів у всіх областях республіки, а також філію в місті Алмати. В акціонерному товаристві «Егемен Қазақстан» працює понад 100 осіб.

Творчій колектив газети «Егемен Қазақстан» нагороджений численними державними нагородами. 1957 року газету нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора^[3]. В редакції працюють журналісти, власники Президентської премії в галузі ЗМІ, 7 володарів президентських грантів у галузі ЗМІ, лауреати премії «Дарын»(інші мови), міжнародної премії «Алаш», премії Спілки журналістів Казахстану, премії партії «Нур Отан» у сфері журналістики, лауреати міжнародного фестивалю творчої молоді «Шабит», премії С. Бердикулова в галузі спортивної журналістики. Низка журналістів удостоєні звання «Заслужений діяч РК», почесного знака «Діяч сфери друку і поліграфії», серед них є володарі ордена «Курмет», медалі «Ерен еңбегі үшін», медалі «Қазақстан Тәуелсіздігіне 20 жыл», медалі Президента РК «Астана», медалі «Қазақстан Халықтарының ассамблеясына 20 жыл» та інших нагород.

Виконує держзамовлення. 2015 році видання «Егемен Қазақстан» отримало за держзамовленням 962 млн теньге^[4].

Укази Президента РК; постанови Уряду; закони, прийняті Парламентом; правові акти та інші офіційні документи публікуються на сайті та сторінках газети «Егемен Қазақстан». Газета має право публікації результатів ЄНТ.

В Астані є вулиця, що носить назву газети «Егемен Қазақстан». Головний офіс газети розташований на цій вулиці.

• Халел Єсєнбаєв (1892—1938) — (07.1919-02.1920)
• Тамімдар Сафієв (1892-?) — (02.1920-04.1920)
• Берніяз Кулєєв (1899—1923) — (04.1920-10.1920)
• Смагул Садвакасов^[ru] (1900—1933) — (01.1921-02.1921) (01.1925-04.1926).
• Жусипбек Аймаутов (1889—1931) — (02.1921-10.1921).
• Мухтар Ауезов (1897—1961) — (11.1921-12-1921)
• Абдрахман Байділдін^[ru] (1891—1931) — (01.1922)
• Беїмбет Майлін^[ru] (1894—1939) — (1922)
• Сакен Сейфуллін (1894—1939) — (1922-04.1924)
• Молдагалі Жолдибаєв^[ru] (1887—1938) — (04.1924 — 12.25.1924)
• Турар Рискулов (1894—1938) — (04.1926-06.1926)
• Ураз Джандосов^[ru] (1889—1938) — (06.1924-07.1926)
• Ураз Ісаєв (1899—1938) — (07.1926-08.1926)
• Габбас Тогжанов (1900—1937) — (08.1925 — 05.1932)
• Айтмухамед Мусін^[ru] (1899—1938) — (06.1932-03.1934)
• Габіт Мусрепов (1902—1984) — (03.1934-05.1936)
• Жанайдар Садвокасов (1898—1938) — (06.1936-09.1936)
• Жусипбек Аристанов (1904—1992) — (06.1937-06.1938)
• Сактаган Баїшев^[ru] (1909—1982) — (09.1938 -12.1941)
• Амір Канапін (1913—1998) — (01.1941-11.1942)
• Балтабек Асанов^[kk] (1907—1979) — (1942—1949)
• Касим Шаріпов (1912—1984) — (03.1949-12.1951) (08.1955-09.1960)
• Кабил Бекмуратов (1914—1980) — (12.1951-1952)
• Гумар Аккулов (1912—1957) — (1952—1955)
• Кенесбай Усебаєв (1914—1995) — (1960—1969)
• Узак Багаєв (1930—1973) — (1969—1973)
• Сапар Байжанов^[ru] (1930—1999) — (11.1973-02.1983)
• Балгабек Кидирбекули (1929—1995) — (04.1983-01.1987)
• Корік Дуйсеєв (1936) — (01.1987-11.1989)
• Шерхан Муртаза (1932) — (11.1989-10.1992)
• Абіш Кекілбаєв^[ru] (1939) — (10.1992-01.1993)
• Нурлан Оразалін^[ru] (1947) — (10.1993-07.1996)
• Уаліхан Каліжанов^[ru] (1948) — (07.1996-12.1998)
• Єржуман Смайил (1948) — (12.1998-12.2000) (2003—2004)
• Сауитбек Абдрахманов^[ru] (1951) — (2000—2003) (2004-04.2016)
• Єркін Кидир (1962) — (04.2016-07.2016)
• Дархан Кидиралі (1974) — (07.2016 —)^[5]