Петрографія

Петрографія у Вікісховищі

Петрогра́фія (грец. πετρα — «камінь»; грец. γραφω — «пишу») — одна з геологічних наук, яка вивчає гірські породи з точки зору їх мінерального і хімічного складу, геологічних особливостей. Під петрографією звичайно розуміють описову частину (фізіографію) петрології.

Петрографія — геологічна наука про гірські породи, їх мінералогічний та хімічний склад, будову, походження, умови залягання та закономірності поширення і зміни. В широкому розумінні — те ж саме, що й петрологія. Визначає класифікацію і номенклатуру гірських порід. Виділяють такі підрозділи петрографії:

• петрохімія,
• петротектоніка,
• фізико-хімічна петрографія,
• експериментальна петрографія,
• технічна петрографія і
• космічна петрографія.

Існують ще інші галузі петрографії — експериментальна петрографія, технічна петрографія, петрохімія.

Експериментальна петрографія вивчає процеси утворення гірських порід в лабораторних умовах шляхом експерименту. У ряді випадків лабораторний експеримент є одним із засобів при розв'язанні спірних питань. Зокрема, наприклад, експериментальним шляхом було доведено, що плагіоклази представляють безперервний ряд твердих розчинів альбіту і анортиту, а не певні поєднання цих двох компонентів, що утворюють самостійні мінерали.

Технічна петрографія, створена останнім часом працями акад. Д. С. Белянкіна, його співробітників і послідовників, ставить своєю задачею вивчення і надання допомоги у виготовленні штучного каменю (бетон, цемент, будівельна цегла, кераміка, ситал і скло), шлаки, вогнетриви, абразиви тощо), одержуваного в ході металургійного, керамічного й інших технічних процесів.

Петрохімія, родоначальником якої був акад. О. М. Заварицький, допомагає розкрити основні закономірності хімічного складу різних груп вивержених гірських порід і його зміни в процесі метаморфізму.

Сформувалася в другій половині XIX ст. В Україні дослідження з петрографії проводять в Інституті геохімії і фізики мінералів Національної Академії Наук, університетах та ін.

Петрографія як вчення про гірські породи та про асоціації мінералів, що є геологічно самостійними тілами, природно, веде свій початок і від мінералогії та від геології. Перші уявлення про гірські породи, як і питання, пов'язані з їхнім вивченням, викладені в старих трактатах по геології і мінералогії, а до їх виокремлення — у роботах про гірничу справу, металургію, науки про землю (наприклад, знаменита «De Re Metallia» Георгія Агріколи, 1556 р., менш відомі лекції ректора Києво-Могилянської академії Феофана Прокоповича «Про досконалі змішані неживі тіла — метали, камені та інші», 1706 р.).

Абсолютно самостійною наукою, з своїми особливими задачами і власними методами дослідження, петрографія стає з початку другої половини XIX ст., після введення в неї мікроскопічного методу вивчення гірських порід, а ще пізніше — методів фізичної хімії. Тільки з того часу петрографія по-справжньому підходить до рішення своєї основної задачі — вивчення питань виникнення і постійних змін гірських порід, їхньої еволюції, перейшовши від якісних визначень, до кількісних, тобто оперуючи мірою і числом і стаючи, таким чином, точною наукою.

З введенням цих методів петрографія починає суттєво впливати не тільки на розвиток інших геологічних дисциплін, особливо вчення про корисні копалини, але і на металургію, кераміку і виробництво скла.

Петрографічна характеристика — характеристика гірської породи, яка містить: найменування породи та її походження; вміст головних породотвірних мінералів; вміст включень та мінералів, віднесених до шкідливих домішок; опис текстурних та структурних особливостей; оцінку мікротріщинуватості; вторинні зміни; дані про включення порід та мінералів як твердіших, так і крихких; про глинисті прошарки або інші домішкові породи.

Петрографічний аналіз — вивчення складу та структури гірських порід, вугілля викопного за допомогою макро- та мікроскопічних методів дослідження.

• У 1920-х роках у СРСР цензор, пропускав до друку університетський курс петрографії Ф. Ю. Левінсон-Лессінга, червоним чорнилом закреслив у заголовку слово «петрографія» і замінив його на «ленінграфія»^[1].

• петрографія вугілля
• Крижанівський Леонід Андрійович
• Лагоріо Олександр Євгенович

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
• Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц, М,: изд-во Недра, 1973. — С. 86.
• В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 640. ISBN 978-966-317-024-4
• Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.
• Петрофизика нефтегазовых коллекторов и флюидоупоров: учеб. для студентов ВУЗ / И. М. Фык, С. И. Горелик, Я. А. Раевский; ред.: И. М. Фык; Харьков. нац. ун-т им. В. Н. Каразина. — Харьков: Фолио, 2015. — 222, [1] c.
• Петрографія: підручник / Г. Г. Павлов. — К. : Київський ун-т, 2014. — 527 с. — ISBN 966-439-749-7.
• Щербаков И. Б. Петрография докембрийских пород центральной части Украинского щита / Киев: Наукова думка, 1975. — 278 с.

• Петрографія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Петрография // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
• Atlas of Rocks, Minerals, and Textures Petrographical description of rocks and minerals
• Література з петрології ї петрографії // Читальня ONLINE Науково-технічної бібліотеки ІФНТУНГ
• Видання кафедри петрографії ЛНУ ім І. Франка

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.